Меню сайта
Категории раздела
| Мои статьи [128] |
| [24-Сен-12] | |
| Про деякі питання практики застосування Закону України "Про третейські суди" (0) | |
| [17-Июн-12] | |
| Щодо питань, пов'язаних із застосуванням пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу (0) | |
| [22-Сен-12] | |
| обжалование результатов выборов (0) | |
| [29-Авг-12] | |
| ХОДАТАЙСТВО о помиловании (0) | |
| [29-Авг-12] | |
| ИСКОВОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ (0) | |
| [07-Дек-11] | |
| продолжение текста приговора Тимошенко (0) | |
| [11-Сен-12] | |
| про третейську угоду (0) | |
| [01-Май-11] | |
| ЭЛЕКТРОННЫЙ ВАУЧЕР - ЭТО ФИНАНСОВАЯ УСЛУГА (0) | |
| [13-Авг-12] | |
| Шляхи удосконалення порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість (0) | |
| [17-Ноя-11] | |
| справа про захист прав споживачів кредитних послуг (0) | |
Наш опрос
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Меню сайта
Поиск
Друзья сайта
| [15-Сен-12] | [Мои статьи] |
| Корпоративное управление (0) | |
| [10-Окт-11] | [Мои статьи] |
| Закон Украины "О бесплатной правовой помощи" (1) | |
| [18-Сен-12] | [Мои статьи] |
| Обстоятельства, исключающие преступность деяния (0) | |
| [26-Ноя-11] | [Мои статьи] |
| Как вернуть свои деньги ? Возврат WEBMONEY (1) | |
| [01-Сен-12] | [Мои статьи] |
| Список видов преступности (0) | |
| [11-Ноя-12] | [Мои статьи] |
| Гамбино, Карло (0) | |
| [05-Май-11] | [Мои статьи] |
| о подсудности земельных споров (0) | |
| [19-Авг-12] | [Мои статьи] |
| женский адвокат (0) | |
| [18-Апр-11] | [Мои статьи] |
| ИНДЕКС НЕДВИЖИМОСТИ ТУПИН (2) | |
| [18-Апр-11] | [Мои статьи] |
| ЗАХИСТ ПРАВ ДІТЕЙ ПРИ ВІДЧУЖЕННІ ЖИТЛА: ДВА ПИТАННЯ (1) | |
| Главная » Статьи » Мои статьи |
Виправлення помилок у судовому рішенні
Комітет Верховної Ради з питань правосуддя рекомендував парламенту прийняти в другому читанні та в цілому законопроект "Про внесення змін до ст. 219 Цивільного процесуального кодексу України (щодо терміну розгляду заяви про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні)” №1090. Законопроект пропонує вдосконалити цивільне процесуальне законодавство в частині встановлення терміну, протягом якого суддя повинен розглянути заяву про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні та винести відповідну ухвалу. Зокрема, ст. 219 ЦПКУ передбачають доповнити ч. 2 такого змісту: "Заява про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні розглядається протягом десяти днів”. На думку членів Комітету, прийняття законопроекту унеможливить навмисне затягування виконання судових рішень шляхом невиправлення описок та помилок протягом тривалого часу в разі надходження заяви про їх виправлення від осіб, які беруть участь у справі. "Правовий тиждень” запитав у юристів, чи доводилося їм знаходити і виправляти помилки в судових рішеннях? На думку більшості опитаних, внесення до ЦПКУ змін, які обмежать термін розгляду заяви про виправлення помилок у судовому рішенні, є виправданим та необхідним. Ця законодавча ініціатива дозволить уникнути затягування розгляду заяв про виправлення описок та арифметичних помилок, що унеможливлюють виконання судових рішень. Керуючий партнер ТОВ "Правова гільдія ВікторіАл” Віктор Мороз: - У справах, які нам доводилося вести, ми зустрічалися з такими помилками в судових рішеннях, як описка у прізвищі позивача або зазначення його дівочого прізвища, описка в ініціалах позивача або відповідача, арифметичні помилки, і навіть із судовим рішенням, яке зобов’язувало відповідача відшкодувати завдані збитки та моральну шкоду, але не визначало, у якому розмірі. За багатьма з цих документів після подачі до суду заяви про виправлення помилок та описок досить швидко було прийняте і виконане позитивне рішення, але за деякими заявами нам довелося чекати рішення суду майже півтора місяця, що, звичайно, ускладнило виконання попередніх судових рішень. Звичайно, такий процесуальний інструмент, як заява про виправлення описок та арифметичних помилок, досить ефективний як у цивільному й адміністративному, так і в господарському процесі. Встановлення в цивільному процесі конкретного терміну для розгляду судом, що прийняв рішення, такої заяви є дуже позитивною тенденцією, що покращить ставлення громадян до суду. Термін десять робочих днів, який пропонує законопроект, є обґрунтованим, враховує завантаженість суддів і надає їм достатньо часу для розгляду заяви. Юрист АК "Правочин” Юрій Сівовна: - Моє ставлення до цього законопроекту неоднозначне, зважаючи на низку теоретичних та практичних нюансів, здатних вплинути на реалізацію зазначених змін. Почнемо з теорії. Внесення змін, безперечно, є позитивним кроком до вдосконалення судової системи в частині скорочення строків розгляду заяви про усунення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні. Встановлення ст. 219 ЦПКУ чітко визначених меж, у рамках яких має бути розглянута подана заява, має стимулювати суддів до забезпечення своєчасного розгляду таких заяв. Водночас відсутність таких чітких меж у чинному ЦПКУ сприяє тривалому розгляду заяв у судах, чим неодмінно користуються особи, зацікавлені в затягуванні судового процесу. Таким чином, законодавчі тенденції свідчать про спроби усунути правові недоліки, що затягують судовий процес і, як наслідок, виконання рішення суду. Кілька слів треба сказати і про суто практичні аспекти. Зокрема, про ст. 157 ЦПКУ. Вона встановлює строк, протягом якого суд має розглянути судову справу, – не більше двох місяців. Водночас багато хто погодиться з тим, що наразі в системі судів загальної юрисдикції справи можуть розглядати протягом років лише в першій інстанції. Хоча ЦПКУ встановлено чіткі межі розгляду судових справ. Цей яскравий приклад свідчить про те, що самої лише формальної визначеності строків у законодавчих актах недостатньою для вирішення проблем, пов’язаних із затягуванням судового процесу та виконанням судових рішень. Навіть якщо припустити, що зміни позитивно вплинуть на розгляд заяв у судах першої інстанції, все одно лишається відкритим питання, як бути з описками та арифметичними помилками в рішеннях судів апеляційної та касаційної інстанцій, на виконання яких суди перших інстанцій вже видали виконавчі листи? Зараз у провадженні АК "Правочин” є одна така справа. У резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції була допущена описка в назві підприємства, на підставі чого суд першої інстанції видав виконавчий документ із цією опискою. Логічно, що фахівці компанії звернулися з відповідною заявою до суду касаційної інстанції як до такого, що постановив рішення у справі, проте справа вже встигла повернутися з Києва до суду першої інстанції в АР Крим. А далі події розвивалися відповідно до норм процесуального законодавства України, які передбачають оформлення і надсилання запитів та чергове перенаправлення справи до Києва. Слід зазначити, що реальні терміни пересилання справ з одного суду до іншого в рази перевищують запропонований законопроектом десятиденний строк. Адвокат Engarde Юрій Руденко: - Адвокати періодично стикаються з помилками в судових рішеннях. У більшості випадків це механічні описки, допущені помічниками суддів при підготовці текстів рішень. Найкритичнішими є помилки, допущені в резолютивній частині рішень, адже такі помилки можуть ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду. Загалом впровадження десятиденного строку для виправлення помилок є позитивною зміною, покликаною не допустити затягування розгляду заяв про виправлення описок у судових рішеннях. Якщо норма працюватиме, це дозволить зацікавленій особі, що бере участь у справі, отримати ухвалу про виправлення помилки без затримок, з якими зазвичай пов’язане вирішення таких питань. Партнер ЮФ "Центр правового консалтингу” Ігор Окунів: - Описки та помилки в судових рішеннях іноді роблять суди як першої, так і апеляційної та касаційної інстанцій. Саме тому закон передбачає можливість виправлення описок та арифметичних помилок, допущених у судових рішеннях (ст. 169 Кодексу про адміністративне судочинство України, ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, ст. 219 ЦПКУ). У рішеннях судів усіх інстанцій трапляються описки в іменах (найменуваннях) учасників судового процесу, що полягають у їх невірному написанні або взагалі у позначенні осіб іншими іменами, у неправильному зазначенні дат, розмірів сум, що підлягають стягненню, місцезнаходження майна, реквізитів банківських рахунків тощо. Для судів апеляційної та касаційної інстанцій характерні описки в найменуваннях судів і судових рішень, які оскаржуються в апеляційному та касаційному порядку, помилки у датах їх постановлення, результатах розгляду скарг учасників судового процесу (наприклад, коли в резолютивній частині ухвали Верховний Суд України замість "Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції” зазначено: "Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції”) тощо. Слід зазначити, що іноді суди, застосовуючи норми процесуального закону, які регулюють виправлення описок та помилок у судовому рішенні, фактично змінюють його суть, що суперечить закону. Крім того, заяви про виправлення описок і помилок іноді використовують, щоб затягнути вирішення спору та набрання рішенням законної сили, а також щоб перешкодити виконанню рішення. Загалом виправлення помилок та описок у судовому рішенні не викликає особливих труднощів. Старший партнер ЮК "Правовий альянс” Ілля Костін: - Кожен адвокат або юрист, який має судовий досвід, стикався з необхідністю виправлення помилок або описок у судових рішеннях. Усі помиляються, тільки досвід дозволяє помилятися рідко. Виправлення описок та арифметичних помилок у судових вердиктах має дуже велике значення, тому і знайшло відображення в окремих статтях процесуальних законів: ст. 219 ЦПКУ, ст. 169 КАСУ, ст. 89 ГПКУ. Проте слід враховувати різні підходи до застосування цієї норми в різних процесуальних кодексах. ЦПКУ та КАСУ вимагають розглядати заяви про виправлення помилок та описок виключно в судовому засіданні, але ГПКУ такої вимоги не містить. На відміну від ЦПКУ та КАСУ, ст. 89 ГПКУ не містить умови щодо можливості оскарження ухвал про виправлення помилок та описок. Але вимоги ГПКУ не приведені у відповідність до Рішення Конституційного Суду України (про апеляційне оскарження ухвал суду) № 3-рп/2010 від 27.01.2010 р. У цьому рішенні чітко визначено: "Розглядаючи положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе у всіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження”. Стаття 89 ГПКУ не містить заборони такого оскарження. На мій погляд, практичне застосування згаданих статей процесуальних законів не пов’язане зі складнощами. Але трапляються випадки, коли, виправляючи помилки чи описки, судді змінюють суть рішення або ухвали. Дуже рідко це відбувається випадково. Але ці "помилки” легко виправляються при оскарженні. У моїй практиці був дуже кумедний випадок. Після важкого судового процесу я отримав позитивне судове рішення. Але суперечки із суддею, які мали місце, знайшли своє відображення в тексті. Тобто рішення було підготовлене не досить якісно, з великою кількістю описок та арифметичних помилок. Суддя категорично відмовлялася вносити виправлення. Навіть коли я запитав у неї, чи насправді зараз 2100 р., вона відповіла: "Так!” Юрист ЮФ "Гвоздій та Оверкович” Богдан Нищій: - Враховуючи зміст, суть, функції та завдання судового рішення, можна сказати, що воно є ключовим елементом цивільного процесуального права і об’єктивно визнається найважливішою формою судових рішень. Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦПКУ суд, який ухвалив рішення, після його проголошення не має права змінити його або скасувати. Ця властивість рішення суду в теорії цивільного процесу отримала назву "незмінність рішення суду”. Українські представники теорії цивільного процесу, як правило, виокремлюють такі винятки з правила незмінності: роз’яснення рішення, ухвалення додаткового рішення та виправлення описок чи арифметичних помилок. Суд може виправити допущені в рішенні описки чи арифметичні помилки як за заявою осіб, які беруть участь у справі, так і за власною ініціативою (ст. 219 ЦПКУ). Дійсно, чинна редакція ст. 219 ЦПКУ не встановлює строк, протягом якого суд має розглянути заяву зацікавленої особи про виправлення описки чи арифметичної помилки, що в окремих випадках може сприяти зловживанням з боку представників правосуддя. Вважаємо, що доповнення ст. 219 ЦПКУ ч. 2, яка визначає строк, протягом якого суд зобов’язаний розглянути вказану заяву, має позитивний характер. Однак слід зазначити, що на практиці сторони, як правило, звертаються до суду із заявою про виправлення помилок чи описок, що їх містять резулятивна частина рішення суду і, відповідно, виконавчий лист, який дублює вказану частину рішення. Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПКУ суд розглядає заяву про виправлення помилки, допущеної у виконавчому листі, в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Питання виправлення помилки у виконавчому листі, який потрібен зацікавленій особі для відкриття виконавчого провадження, врегульоване чинним ЦПКУ, тому доповнення ст. 219 ЦПКУ ч. 2 майже не змінить практичне вирішення проблеми. Найчастіше описки в судових рішеннях стосуються інформації щодо ідентифікації сторін: прізвища, ім’я, по-батькові, місця проживання тощо (для фізичних осіб), найменування, місцезнаходження, коду ЄДРПОУ тощо (для юридичних осіб). Такі описки в резулятивній частині рішення і, відповідно, у виконавчому листі унеможливлюють примусове виконання цього рішення в майбутньому. Сьогодні суди, керуючись саме положеннями ст. 369 ЦПКУ, розглядають заяву зацікавленої сторони протягом десяти днів та виправляють помилки, допущені в резулятивній частині рішення та у виконавчому листі. Помилки ж, допущені в описовій частині рішення, не впливають суттєво на його виконання, за умови, що в резулятивній частині і у виконавчому листі помилки відсутні або вже виправлені з урахуванням ст. 369 ЦПКУ. Президент "Elsa Ужгород” Валерій Нечаєв: - На мою думку, мало внести зміни до цивільного процесу. Не треба забувати, що судові рішення виносять також у господарському, адміністративному та кримінальному судочинстві. На практиці я стикнувся з проблемою виправлення описки в постанові міськрайонного суду у справі, судовий процес за якою здійснювався згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення України. Там взагалі такого поняття, як виправлення описок чи арифметичних помилок, немає. У зв’язку з труднощами виконання судового рішення ми написали заяву про виправлення описки (хоча така заява не передбачена Кодексом), мотивуючи свої дії тим, що згідно зі ст. 245 та 246 КпАПУ завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне і повне з’ясування обставин справи та забезпечення виконання винесеної постанови, а порядок провадження в міськрайонних судах визначається КпАПУ та іншими законами України. Оскільки невиправлення описки в судовому рішенні призведе до порушення принципів повного і всебічного з’ясування обставин справи та унеможливить виконання судового рішення, сторони мають право подавати відповідні заяви та клопотання, навіть якщо застосовувати аналогію права. До вирішення цієї проблеми законотворцю треба підходити системно, адже прогалини в законодавстві, особливо процесуальні, можна заповнити тільки в сукупності. Старший юрист ЮФ "Інюрполіс” Олена Петрова: - Виправлення помилок і описок у рішенні суду в контексті ЦПКУ не є суттєвою проблемою цивільного судочинства і, на наш погляд, здебільшого не сприяє затягуванню виконання рішень. Як показує практика, судові спори у більшості випадків не закінчуються рішенням суду першої інстанції і мають продовження в суді апеляційної та касаційної інстанцій. Отже, сторона, яка має намір оскаржити прийняте рішення, може це зробити, незважаючи на описки та арифметичні помилки. А описки та арифметичні помилки, які будуть виявлені опонентами в тексті рішення, за заявою сторони мають бути виправлені в строк, передбачений ст. 296 ЦПКУ, де встановлений термін направлення матеріалів справи та апеляційних скарг до суду апеляційної інстанції. Крім того, слід мати на увазі, що рішення суду першої інстанції набуває чинності після спливу строку, відведеного на апеляційне оскарження. Враховуючи це, а також приписи ст. 222 ЦПКУ, копії судового рішення видаються особам, які брали участь у справі, на їхню вимогу не пізніше як через п’ять днів з дня проголошення рішення, а це також обмежує строки розгляду заяв про виправлення описок та арифметичних помилок. Отже, можна дійти висновку, що цей законопроект не є нагальним і не стосується ключових проблем цивільного законодавства, таких як строки вирішення спорів, особливо судом першої інстанції, або умови доцільності застосування заходів забезпечення позову. Що ж стосується мого власного досвіду виправлення описок та арифметичних помилок у судових рішеннях, слід зазначити, що особливих проблем із цим на практиці не виникало і це питання вирішувалося в оперативному порядку без обов’язкової участі сторін у судовому засіданні. Юрист Західноукраїнської філії АК Arzinger Володимир Яремко: - Суд не має права самостійно скасувати або змінити винесене ним рішення. Винятком з цього правила є виявлення таких недоліків, як описки або арифметичні помилки, що суперечить вимозі чіткості судового рішення. Хоча помилки в судових рішеннях трапляються доволі часто, я сам, на жаль, а може, на щастя, таких справ не зустрічав. Водночас аналіз судової практики свідчить, що найчастіше виправляються описки у прізвищах сторін, назвах юридичних осіб, адресах тощо. Що стосується арифметичних помилок, то, зокрема, зустрічається невірне зазначення розміру судового збору. Прикладів помилок можна навести безліч, як-от: написання "Ревякіна” замість "Рев’якіна”, "вул. Марії Ярової” замість "Ярової”, "0,729 га” замість "0,0729 га”. Відсутність у ЦПКУ, ГПКУ і КАСУ визначення строку, протягом якого суддя повинен розглянути заяву про виправлення помилки, не сприяє швидкому правосуддю. Водночас практика свідчить, що навіть встановлення строку вчинення суддею тих чи інших дій часто не вирішує проблему. Наприклад, вимоги ст. 157 ЦПКУ про строки розгляду справ часто не дотримуються судом, хоча чітко встановлені. Крім того, доцільно внести відповідні зміни, запропоновані законопроектом, не лише до ЦПКУ, але й до ГПКУ та КАСУ. (Правовий тиждень, № 18-19, 11-17 травня 2010) | |
| Просмотров: 3986 | | |
