27.03.2009 року відповідачем власноручно було написано додаткові умови до договору, в яких він зазначив, що 11 000.00 доларів США. котрі були взяті у керування на ринку Fогех, він зобов`язується повернути позивачці за наступним графіком: 5 000,00 доларів - до 01.06.2009 року, а останні 6 000,00 доларів США не пізніше 01.01.2010 року.  

У строк, встановлений в угоді, тобто 01.06.2009 року відповідач не виконав  умови договору, а саме не повернув позивачці 5000,00 доларів США, згідно чого 01.08.2009 року відповідач написав розписку, про те, що він зобов`язується виплачувати позивачці кожний місяць по 300,00 доларів США починаючи з лютого 2009 року і закінчуючи груднем 2009 року. Але відповідач не систематично виконував свої обов`язки і виплатив позивачці лише 1 400,00 доларів США, тобто сума, яку відповідач  повинен позивачці окрім основної заборгованості у 11 000,00 доларів США, становить 2 000,00 доларів США.  Відповідач не виконав свої зобов`язання щодо умов укладеної угоди, тому  загальна сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення, а також три проценти річних від прострочення виконання зобов`язання становить 105 193, 45 грн. Крім того діями відповідача позивачці заподіяно і моральну шкоду,  яку вона оцінює в 10000 грy. Просить позовні вимоги задовольнити.   

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.   

Відповідачі у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.   

Відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.   

Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню.   

У судовому засіданні встановлено, що в листопаді 2008 року,  позивачка пройшла курси «Dealing on Foreign Market FOREX” у учбовому центрі «Tele TRADE Consulting Ltd.Odessa Ukraine».   

15.11.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, одним з викладачів вищезазначеного центру було укладено «Договір про принципи здійснення Трейдером торгівельних операцій з валютами на ринку Fогех на засоби інвестора».  ОСОБА_1 було сплачено 11 000,00  доларів США, що відображено у договорі. Строк дії договору становив один місяць з дати укладання з можливістю його продовження за згодою сторін. (а.с.11-13).   

Після закінчення строку дії договору відбувалася його пролонгація зі згоди обох сторін.   

27.03.2009 року відповідачем власноручно було написано додаткові умови до договору, в яких він зазначив, що 11 000.00 доларів США. котрі були взяті у керування на ринку Fогех, він зобов`язується повернути позивачці за наступним графіком: 5 000,00 доларів - до 01.06.2009 року, а останні 6 000,00 доларів США не пізніше 01.01.2010 року. (а.с.15)   

У строк, встановлений в угоді, тобто 01.06.2009 року відповідач не виконав  умови договору, а саме не повернув позивачці 5000,00 доларів США, згідно чого 01.08.2009 року відповідачем була  написана розписка, згідно якої  ОСОБА_2 зобов`язався виплачувати позивачці кожний місяць по 300,00 доларів США, починаючи з лютого 2009 року і закінчуючи груднем 2009 року. (а.с. 18)   

Як зазначила позивачка відповідач не систематично виконував свої обов`язки і виплатив позивачці лише 1 400,00 доларів США, тобто сума, яку відповідач  повинен позивачці окрім основної заборгованості у 11 000,00 доларів США, становить 2 000,00 доларів США.   

Строки  по поверненню позивачці грошових коштів які вказані в Договорі про принципи здійснення Трейдером торгівельних операцій з валютами на ринку Fогех на засоби інвестора.  договору та додаткових умовах до договору  минули.   

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за умовами укладених між сторонами угод.   

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який  прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Основна сума боргу на сьогодні становить 11 000,00 доларів США + 2 000,00 доларів США, (що  за офіційним курсом Національного банку України станом на 26.01.2010 року складає  800,0 грн. за 1 долар США)  гривневий еквівалент  в розмірі 104 104,00 грн. (а.с.17).   

Ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.   

  В період з 01.06.2009 року по 26.01.2010 року кількість днів прострочки становить 239 днів (сума боргу 5 000,00 доларів США= 40 040,00 грн.)   

40 040,00*0,03*239/365=786.53 грн.      (3% річних)   

(101,1   червень + 99,0    липень + 99,8   серпень + 100,8    вересень + 100,9  жовтень+101,1 листопад + 100,9 грудень)/ 7= 100,51 40 040,00*100.51%=40 244,20 40 244, 20-40 040,00=204,20 грн.-      сума      стягнення за індексом інфляції ( а.с. 16)   

  В період з 01.01.2010 року по 26.01.2010 року кількість днів прострочки становить 25 днів (сума боргу 6 000,00 доларів США=48 048,00 грн.)   

48 048,00 *0,03*25/365=98. 72 грн.      (3% річних)   

Оскільки відповідач не повернув суму боргу відповідно до договору, суд вважає можливим позов в цій частині задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача    загальну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за прострочення виконання зобов`язання , а саме 105 193,45 грн.   

Стосовно стягнення моральної шкоди  у розмірі  10 000, 00 грн. суд вважає за необхідне вимоги позивачки задовольнити.   

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її задала, за наявності її вини    ,    крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.   

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5) чітко зазначено, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із Конституцією та законами України, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.   

Згідно п. 3 вищевказаної постанови, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.   

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.   

З урахуванням досліджених доказів суд вважає, що позивачці ОСОБА_1 неправомірними діями відповідача заподіяно моральну шкоду,  оскільки вона зазнала сильні душевні страждання,  був порушений її звичний режим життя. Позивачка змушена була неодноразово звертатися до відповідача з приводу повернення боргу,  що спричинило великих витрат часу і енергії. З вини відповідача позивачка змушена терпіти матеріальні труднощі, оскільки на протязі тривалого часу у неї не має достатнього грошового доходу.   

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує і той факт, що в результаті неналежного виконання договірних зобов'язань позивачка вочевидь зазнала незручностей, змушена була звертатися до суду, що порушило її звичний стан життя. З урахуванням тривалості та характеру вимушених змін у  життя позивачки суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  10 0000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.   

У зв`язку з розглядом справи позивачка сплатила судовий збір у розмірі  1700,00 грн.,  витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. та витрати  на юридичну допомогу у розмірі  4 000 грн.   

В силу ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.   

Ч. 3 ст. 79 ЦПК України наголошує на тому, що до витрат пов`язаних з розглядом судової справи також належать витрати на правову допомогу.   

Суд вважає, що судові витрати, які витратив позивач мають бути відшкодовані позивачці за рахунок відповідача ОСОБА_2 (1700,00 грн. +  120,00 + 4 000,00 =  5 820,00 ) у сумі 5 820,00 грн.   

Керуючись ст.ст. 15, 79, 88, 213, 215,    223    -228 ЦПК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, суд –   

  ВИРІШИВ:   

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди -  задовольнити в повному обсязі.   

Стягнути в ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  грошову суму у розмірі 105 193, 45 (сто п`ять тисяч сто дев’яносто три) грн. 45 коп.   

Стягнути в ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  в рахунок відшкодування морально шкоди 10 000,00 (десять тисяч)  грн.   

Стягнути з  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1, затрачені нею судові витрати на розгляд справи, а саме:  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., держмито у сумі 1700,00 грн. та витрати  на юридичну допомогу у розмірі 4 000,00 грн.   

Заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.   

У разі залишення  заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.   

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.   

  Головуючий