Меню сайта
[13-Авг-12] | |
Шляхи удосконалення порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість (0) |
[07-Дек-11] | |
продолжение текста приговора Тимошенко (0) |
[26-Окт-11] | |
щодо доказів, одержаних незаконним шляхом (0) |
[05-Май-11] | |
РЕГЛАМЕНТ пленуму Вищого господарського суду України (0) |
[11-Май-11] | |
депортация иностранцев (0) |
[11-Сен-12] | |
про третейську угоду (0) |
[22-Сен-12] | |
Позовна заява про стягнення заборгованості (0) |
[21-Ноя-12] | |
Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод (0) |
[15-Июн-11] | |
ПОЛОЖЕННЯ про забезпечення доступу до публічної інформації у Верховному Суді України (0) |
[20-Окт-12] | |
Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України (0) |
Наш опрос
Меню сайта
Поиск
Архив записей
Друзья сайта
[22-Апр-11] | [Мои статьи] |
Резолюция 1976 (2011), принятая Советом Безопасности на его 6512-м заседании 11 апреля 2011 года (2) |
[22-Май-11] | [Мои статьи] |
Судовий прецедент: проблеми запровадження в Україні (0) |
[13-Ноя-11] | [Мои статьи] |
Влияние на преступность цен хлеба (0) |
[26-Ноя-11] | [Мои статьи] |
Как вернуть свои деньги ? Возврат WEBMONEY (1) |
[02-Окт-12] | [Мои статьи] |
Процент раскрываемости (0) |
[19-Окт-12] | [Мои статьи] |
Иммиграция: новая проблема нового столетия (0) |
[22-Сен-12] | [Мои статьи] |
"ЧЕРНЫЙ СПИСОК" ЗАСТРОЙЩИКОВ УКРАИНЫ (0) |
[07-Дек-11] | [Мои статьи] |
О судьях (0) |
[28-Окт-12] | [Мои статьи] |
Взгляд юриста на советские мультфильмы (0) |
[31-Авг-12] | [Мои статьи] |
Чим нам всім загрожує Закон «Про екстрену медичну допомогу»? (0) |
Главная » 2012 Июль 29 » как хохол с прокуратурой судился
08:40 как хохол с прокуратурой судился |
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2012 року м. Київ Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., - розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Одеської області (далі - Прокуратура), третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, добових та судових витрат, в с т а н о в и л а: У травні 2007 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Прокуратури, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність Прокуратури щодо непроведення перевірки матеріалів журналу реєстрації заяв та повідомлень про злочини від 12 грудня 2006 року № 1987, ненадання відповіді на звернення; зобов'язати Прокуратуру розглянути вказані матеріали по суті та прийняти рішення в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК); зобов'язати прокурора Одеської області притягнути до відповідальності винних посадових осіб Прокуратури; стягнути на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн; стягнути з відповідача добові за кожен день судового засідання у розмірі 30 грн на добу; стягнути з відповідача втрачений заробіток у зв'язку з участю у судових засіданнях та судові витрати у справі. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 23 січня 2009 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Прокуратури щодо нерозгляду в установлений законом строк звернення ОСОБА_1 від 12 грудня 2006 року, яке 25 грудня 2006 року надійшло до Прокуратури з Березівського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - РВ УМВС), а також щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на зазначене звернення і присудив стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн, а також транспортні витрати, пов'язані з прибуттям до суду, в розмірі 4 грн 77 коп. В іншій частині позову відмовив. Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 28 жовтня 2009 року постанову суду першої інстанції скасував, прийнявши нову, якою позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Прокуратури щодо нерозгляду в установлений законом строк звернення ОСОБА_1 від 12 грудня 2006 року, яке 25 грудня 2006 року надійшло до Прокуратури з РВ УМВС, а також щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на зазначене звернення і просив стягнути з Прокуратури на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн, а також стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 4 грн 77 коп. У решті позовних вимог відмовив. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 лютого 2010 року касаційну скаргу Прокуратури залишив без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року − без змін. Прокуратура у скарзі про перегляд за винятковими обставинами ухвали суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом положень чинного законодавства, а саме: частини другої статті 2, частини другої статті 4, пункту 2 частини другої статті 17, пункту 1 частини першої статті 157, частини першої статті 220, частини першої статті 228 КАС (на підтвердження чого наводить ухвали Вищого адміністративного суду України у справах № К-26105/09, № К-3442/10, № К-40635/09), просить задовольнити скаргу та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У зазначеній скарзі Прокуратура посилається на те, що відповідно до вимог КАС оскарження дій Прокуратури щодо ненадання відповіді на заяву про злочин не належить до компетенції адміністративних судів. У зв'язку з цим позовні вимоги про стягнення моральної та матеріальної шкоди, не поєднані з вимогами вирішення публічно-правового спору, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 7 лютого 2002 року № 3018-ІІІ «Про судоустрій України» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Згідно з частиною другою статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства. Частиною другою статті 97 КПК встановлено, що по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Законність процесуальних актів, дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні процесуальних повноважень, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання здійснити контроль за процесуальною діяльністю поза межами відповідного процесуального регулювання є протиправним втручанням у діяльність особи, наділеної в установленому порядку процесуальними правами, та є посяганням на її процесуальну незалежність. Суд касаційної інстанції не звернув увагу на те, що в позові ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірною процесуальну бездіяльність Прокуратури за її заявою про порушення кримінальної справи стосовно прокурора Березівського району Одеської області, який, на її думку, вчинив злочин проти неї. Повноваження органів прокуратури при отриманні заяви про злочин визначені нормами КПК. Заява про злочин є процесуальним документом, а рішення про порушення кримінальної справи чи відмову в її порушенні є процесуальним рішенням. Несвоєчасний розгляд такої заяви чи її нерозгляд є процесуальною бездіяльністю. Зважаючи на те, що процесуальні рішення, дії чи бездіяльність осіб, які їх вчиняють, перевіряються за нормами того процесу, в межах якого вони вчиняються, рішення касаційного суду у цій справі не відповідає вимогам закону. Відповідно до частини другої статті 243 КАС якщо Верховний Суд України встановить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На підставі наведеного та керуючись абзацом четвертим пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-IV «Про судоустрій і статус суддів» та статтями 241−243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України п о с т а н о в и л а: Скаргу прокуратури Одеської області задовольнити частково. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України. ГоловуючийВ.В. КривенкоСудді: М.Б. ГусакО.А. КороткихО.В. КривендаВ.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоО.О. ТерлецькийЮ.Г. Тітов |
|