Існує декілька документів, які обов'язково повинні бути на будь-якому підприємстві. Це: 

1. Журнал реєстрації перевірок. – Запис у журналі стане доказом проведення на вашому підприємстві планової перевірки та позбавить відповідний орган можливості її проведення вдруге за рік. 

2. Бланк протоколу проведення перевірки. Радимо Вам вести другий («альтернативний») протокол, у якому фіксувалися б усі дії перевіряючого. Так Ви зможете детально зафіксувати всі допущені перевіряючим порушення.
ПОРАДА 2. Визначте на підприємстві особу, яка буде спілкуватися з контролюючими органами.
З будь-яким перевіряючим найефективніше вестиме розмову людина, яка готова до цього. Найкраще, щоб цією особою був керівник або юрист підприємства. Така людина повинна:
1. Знати повноваження того чи іншого контролюючого органу;
2. Мати окрему папку, у якій буде зібрано всі нормативні акти, що регулюють повноваження контролюючих органів.
3. Знаті або мати перелік телефонів усіх державних органів (прокуратури, міліції, телефон довіри державної податкової адміністрації, служби внутрішньої безпеки МВС тощо).
4. Мати журнал реєстрації перевірок, бланки протоколові візиту тощо.
ПОРАДА 3. Виділить приміщення, у якому будуть працювати перевіряючі.
Майже всім посадовим особам контролюючих органів гарантовано право на отримання робочого місця для проведення перевірки на підприємстві. Розмістивши перевіряючого в спеціальній кімнаті, Ви позбавляєте його можливості спілкуватися з іншими працівниками підприємства та ходити коридорами приміщення, розглядаючи, чим займаються Ваші працівники.
ПОРАДА 4. Проінструктуйте працівників свого підприємства щодо порядку поводження з представниками контролюючих органів.
Кожен співробітник має чітко розуміти, як він повинен діяти, якщо на підприємство прийшли перевіряючі.
1. Жодна людина, крім керівника та спеціально визначеної особи, не має права спілкуватися з перевіряючими, надавати їм будь-які документи або показувати будь-які приміщення.
2. Про прихід перевіряючого слід негайно повідомити керівника. Це потрібно зробити так, щоб перевіряючий не зрозумів, чи є керівник підприємства (відповідна особа) на місці, чи ні.
3. На усі вимоги перевіряючих повідомити їм якісь дані або провести їх до якихось приміщень працівник повинен відповідати відмовою, пояснивши останнім, що такі дії можуть здійснюватися лише керівником або уповноваженою на ті особою.
4. Якщо керівник вирішив не зустрічатися з перевіряючими, працівник повинен повідомити їм, що керівництво відбуло в термінових справах і невідомо коли повернеться, та запропонувати повідомити точний час наступного приходу (щоб керівник зміг спланувати зустріч).
ПОРАДА 5. Введіть на своєму підприємстві режим захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації.
Чинним законодавством визначено, що кожна юридична особа має у власності інформацію про себе та може встановлювати порядок її отримання іншими особами. Так, згідно зі ст. 36 Господарського Кодексові України підприємство має право визначати склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, та порядок їх захисту. У ст. 231 та ст. 232 Кримінального кодексу України вказано, що незаконне збирання та розголошення комерційної таємниці тягне за собою кримінальну відповідальність. Однак комерційною таємницею може бути не вся інформація. Виключний перелік відомостей міститься в Постанові Кабінету Міністрів "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці”. нажаль, він включає майже всі документи, що містять інформацію про діяльність підприємства. Проте вся інформація, яка не може становити комерційної таємниці, може бути визначена як конфіденційна. Підприємство має право самостійно визначати порядок передачі конфіденційної інформації іншим особам, тому режим її захисту на підприємстві може бути тотожним режимові захисту комерційної таємниці. Введення режиму захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації надасть підприємству такі переваги:
1. Представники контролюючих органів змушені будуть надсилати Вам детальні письмові запити на отримання тих чи інших документів чи відомостей з обґрунтуванням необхідності їх отримання. На будь-які усні запити з приводу надання інформації можна буде відповісти відмовою на тій підставі, що інформація, яка є конфіденційною або становить комерційну таємницю, надається лише на письмові запити.
2. Працівники підприємства матимуть законну підставу для відмови від спілкування з представниками контролюючих органів, оскільки вони підписали зобов'язання про нерозголошення відомостей, що є конфіденційною інформацією або комерційною таємницею, а відтак нестимуть відповідальність за його порушення. У такий спосіб можна обмежити коло спілкування перевіряючих спеціально визначеними особами, а отже, уникнути множинності варіантів відповідей на запитання.
3. Керівник підприємства зможе попередити поширення працівниками інформації про діяльність підприємства. У такий спосіб можна захиститися від конкурентів. Для введення режимові захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації наказом керівника підприємства необхідно затвердити положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію. Працівники підприємства повинні бути ознайомлені з цим положенням під особистий підпис.
ПОРАДА 6. Не допускайте на підприємство перевіряючих, які не мають службових посвідчень та інших належних документів або відмовляються їх пред’явити.
Законодавство зобов'язує перевіряючих пред'являти належні документи, тому вони не мають права відмовити Вам в ознайомлені з ними. Якщо ж вони нехтують своїм обов'язком, Ви маєте повне право не допустити їх на підприємство.
ПОРАДА 7. Перед тим, як дозволити проведення перевірки , запропонуйте перевіряючому заповнити журнал реєстрації перевірок.
У такий спосіб Ви зафіксуєте прихід перевіряючих, а отже, він матиме офіційний характер.
ПОРАДА 8. Не дозволяйте проведення перевірки представникам контролюючих органів, які не розписались у журналі реєстрації перевірок. Пункт 7 Указу Президента "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” визначає: «Відмова представника контролюючого органові від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки».
ПОРАДА 9. Не починайте спілкування з представникам контролюючих органів, доки ваші працівники не перевірять їхні повноваження.
Функцію перевірки документів перевіряючих та вимагання заповнення журналу перевірок повинен виконувати охоронець або секретар. Після того, як перевіряючий заповнить журнал перевірки, відповідний працівник повинен віднести його керівнику. Уважно прочитавши запис у журналі, керівник визначає, чи є підстави для допущення перевіряючого до проведення перевірки.
ПОРАДА 10. Перевіряйте дані, зазначені в журналі реєстрації перевірок. Якщо у Вас виникли сумніви щодо повноважень перевіряючих, зателефонуйте до контролюючого органу, який вони представляють, та перевірте, чи дійсно цих осіб було спрямовано на перевірку до Вашого підприємства.
ПОРАДА 11. Ви можете не прийняти перевіряючих одразу, якщо вони не повідомили про свій прихід заздалегідь.
ПОРАДА 12. Розмістить перевіряючих в окремій кімнаті.
У такий спосіб Ви, з одного боку, викажете повагу до них, а з іншого - обмежите їхню можливість пересування в приміщеннях підприємства.
ПОРАДА 13. Не залишайте перевіряючих на самоті.
Перевіряючі повинні завжди бути під наглядом одного з Ваших працівників. Лише тоді Ви зможете бути впевнені, що на підприємстві не зникнуть або не з'являться якісь речі чи документи.
ПОРАДА 14. Виконуйте лише ті вимоги перевіряючих, які ці органи мають право висувати.
Зловживання посадовим та службовим становищем є злочином, тому Ви маєте право не виконувати ті вимоги перевіряючих, які не відповідають обсягу їхніх прав.
ПОРАДА 15. Надавайте перевіряючим лише ті документи, прохання про надання яких викладено в письмовій формі.
Повідомте перевіряючих, що вся документація підприємства є конфіденційною інформацією та передається іншим особам лише на письмовий запит (при цьому Ви можете надати їм копію положення про комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, яка діє на Вашому підприємстві). Запропонуйте перевіряючим скласти запит. По-перше, це змусить їх обмежити свої "апетити” (звертатися з конкретними запитаннями набагато важче, ніж просто сказати: "Надайте мені усі Ваші документи”). По-друге, Вам легше буде визначитися з тім, що можна і не надавати контролерам. По-третє, простіше буде доводити неправомірність дій перевіряючих, оскільки Ви матимете письмовий доказ.
ПОРАДА 16. Не надавайте перевіряючим будь-яку інформацію та не відповідайте на запитання відразу після отримання їх вимоги.
Чинне законодавство дійсно зобов'язує Вас надавати перевіряючим необхідну для проведення перевірки інформацію та відповідати на їхні запитання. Проте ви не зобов'язані це робити негайно. Занотуйте всі запитання перевіряючого та повідомте йому, що Ви не можете чітко та повно відповісти на його запитання відразу та боїтеся дезінформувати його, а тому викладете усі відповіді в письмовій формі та передасте їх йому найближчим часом. Аргументи в даному випадку можуть бути різними. Наприклад, Ви просто фізично не можете пам'ятати про усі факти господарської діяльності підприємства.
ПОРАДА 17. Ведіть альтернативний протокол проведення перевірки.
Один із Ваших співробітників (наприклад, секретар) повинен нотувати всі дії та запитання перевіряючого на відповідному бланку. По закінченні перевірки звірте записане у Вашому протоколі та в документах перевіряючого. Якщо ви знайдете суттєві розбіжності, зазначте про це в документі, що складається за результатами перевірки. Запропонуйте перевіряючому підписати «альтернативний» протокол. Якщо він відмовиться, зробіть на протоколі позначку «Від підписання відмовився».
ПОРАДА 18. Обов’язково підписуйте документ, що складається за результатами перевірки. По-перше, його не підписання не дасть Вам можливості уникнути будь-яких санкцій. По-друге, перед підписанням Ви зможете перевірити заповнення усіх необхідних граф та достовірність викладеної в документі інформації.
ПОРАДА 19. Перед підписанням відповідного документу, що складається за результатами перевірки, закреслюйте усі вільні місця та графи, що залишилися в ньому.
ПОРАДА 20. Зазначте про наявність зауважень до процедури проведення перевірки та висновків за її результатами в документі, що складається за результатами перевірки.
Якщо, на Вашу думку, під час перевірки перевіряючі порушили Ваші права або законодавче встановлену процедуру її проведення, перед своїм підписом поставте запис «Підписано із зауваженнями, що будуть надані протягом двох днів з моменту підписання» (строк може бути іншим). Свої зауваження передавайте до контролюючого органові під підпис або надсилайте рекомендованим листом із повідомленням.
ПОРАДА 21. Пильно спостерігайте за дотриманням державними органами процедури провадження у справах про адміністративні порушення.
Провадження у справах про адміністративне правопорушення розпочинається лише щодо дійсно наявних правопорушень, відповідальність за які передбачено Кодексом про адміністративні правопорушення. Пам'ятайте, що адміністративного правопорушення не існує без наявності вини з боку порушника. У разі виявлення адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення. Протокол підписується особою, яка його склала, та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право надавати докази своєї невинності. Джерелами доказів є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та свідків, висновки експерта, будь-які речі, що мають відношення до справи, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.
Державні органи повинні дотримуватися строків розгляду справ про адміністративні правопорушення. За загальним правилом, справа розглядається протягом 15 днів з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Розгляд справи про адміністративні правопорушення повинен відбуватись у порядку, визначеному чинним законодавством.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, у якому зазначаються: дата і місце засідання, найменування і склад органу, який розглядає справу, зміст справи, що розглядається, відомості про явку осіб, які беруть участь у розгляді справи; пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їхні клопотання та результати їх розгляду, документи і речові докази, досліджені при розгляді справи, відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.
Протокол засідання підписується головуючим на засіданні та секретарем цього органу. За результатами розгляду справи виноситься постанова по справі. Постанова по справі оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом 3-х днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанову може бути оскаржено до:
- вищого органу (вищої посадової особи);
- районного (міського) суду.
Постанова районного (міського) суду про накладення адміністративного стягнення є остаточною й оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає. Така постанова може бути оскаржена в загальному порядку до суду вищої інстанції.
Скарга на постанову подається до органу (посадовій особі), який її виніс. Скаргу може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. У разі пропуску строку з поважних причин його можна поновити за заявою особи, щодо якої винесено постанову.
Протягом 3-х діб відповідний орган передає скаргу разом зі справою про адміністративне правопорушення органу (посадовій особі), який її розглядатиме. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита. Подання скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до прийняття рішення по скарзі. Скарга повинна бути розглянута в десятиденний строк з дня її надходження. Копія рішення по скарзі надсилається особі протягом 3-х днів від дня його прийняття.
ПОРАДА 22. Обов’язково підписуйте протокол про адміністративне правопорушення. По-перше, не підписавши його, Ви не зможете запобігти провадженню в справі про адміністративне правопорушення. Протокол однаково буде доказом проти Вас. По-друге, Ви можете викласти перед своїм підписом усі свої зауваження щодо його змісту, вказати, що Ви не вважаєте собі винним у вчиненні правопорушення та обґрунтувати свою позицію. При розгляді справи Ваші зауваження обов'язково повинні бути розглянуті.
ПОРАДА 23. Перед підписанням протоколу уважно прочитайте його та обов’язково перевірте правильність викладених фактів справи. Протокол про адміністративні правопорушення є основним доказом по справі, тому дуже важливо впевнитися, що він містить правдиві дані.
ПОРАДА 24. Оскаржуйте рішення в справі про адміністративне правопорушення, прийняте без запрошення Вас на його розгляд.
Якщо Ви отримали копію ухвали про притягнення до адміністративної відповідальності, але перед цим не отримували запрошення на розгляд справи, то така постанова була прийнята незаконно.
ПОРАДА 25. Підготуйтесь до розгляду справи.
Якщо ви отримали запрошення на розгляд справи і вважаєте, що підстав для притягнення Вас до адміністративної відповідальності немає, підготуйтеся до засідання ретельно. Напишіть пояснення, у якому в довільній формі було б викладено аргументи, що свідчать про Вашу невинність. Продумайте, яких осіб Ви могли б запросити як свідків, котрі можуть свідчити на Вашу користь.
ПОРАДА 26. Під час написання скарги на постанову про адміністративне порушення посилайтесь на порушення законодавства та процедури розгляду справи.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути скасована на тій підставі, що при її розгляді було порушено порядок розгляду справи або що орган, який її прийняв, неправильно застосовував чинне законодавство.
ПОРАДА 27. Пам’ятайте, що Ви можете не з’являтися до правоохоронного органу (міліції, служби безпеки, податкової міліції) або прокуратури, якщо виклик не пов’язано з конкретною кримінальною справою. Посадові особи прокуратури та правоохоронних органів мають право викликати Вас лише у випадку, коли в них є дані, що Вам відомі обставини відносно кримінальної справи, яка знаходиться в їх проваджені.
ПОРАДА 28. З’являйтесь до відповідного органу лише за письмовим викликом.. Кримінально-процесуальний кодекс України зобов'язує посадових осіб правоохоронних органів та прокуратури викликати Вас повісткою, яка вручається під розписку. У повістці вказується, хто викликається, куди і до кого, день і година явки, а також реквізити кримінальної справи, щодо якої відбиратимуться показання.
ПОРАДА 29. Пам’ятайте, що Ви маєте право відмовитися давати показання проти себе, членів Вашої сім’ї чи близьких родичів. Таке право гарантується ст. 63 Конституції України. Кримінальну відповідальність за порушення з боку підприємства несуть його керівник та головний бухгалтер, тому показання щодо діяльності підприємства можуть бути показаннями проти них. Саме тому ці особи мають право відмовитися від дачі показань.
ПОРАДА 30. Не давайте поспішних показань.
Якщо Ви не впевнені в правильності Ваших свідчень або боїтесь, що вони можуть Вам зашкодити, повідомте особу, яка проводити допит, що Ви не можете відразу відповісти на запитання, не бажаєте вводити слідство в оману та потребуєте час для обдумування. Кримінально-процесуальний кодекс України дійсно зобов'язує Вас надавати відповіді на запитання, проте він не зобов'язує їх давати негайно.

ПОРАДА 31. Перед підписанням протоколу допиту уважно його прочитайте та перевірте, чи правильно зафіксовані Ваші свідчення і чи заповнені всі графи протоколу.
Зверніть особливу увагу на те, щоб було поставлено номер та дату протоколу, вказано посада та прізвище особи, яка проводила допит.
ПОРАДА 32. Перед підписанням протоколу закресліть усі вільні місця, що залишились в його графах.
Таким чином Ви будете впевнені, що в ньому не з'явиться ті, чого не було на момент його підписання Вами.
ПОРАДА 33. Вимагайте внесення змін до протоколу, якщо Ви знайдете помилки у фіксуванні Ваших свідчень. Це право Вам надано ч. 4 ст. 170 Кримінально-процесуального кодексові України. Якщо слідчий відмовиться від внесення змін, викладіть їх на окремому аркуші паперу та передайте його до канцелярії разом із заявою на ім'я керівника відповідного органу про внесення змін до протоколу (заяву складіть у двох примірниках, на одному з яких Вам проставлять вхідний номер Вашої заяви).
ПОРАДА 34. Перевірте повноваження осіб, що збираються проводити обшук (виїмку) на Вашому підприємстві.
Уважно перевірте службові посвідчення цих осіб. У посвідченні повинна бути фотокартка особи, її прізвище, ім'я, по батькові та посада. Особливу увагу зверніть на дату, до якої дійсне посвідчення, можливо, воно вже недійсне.
ПОРАДА 35. Ознайомтесь з постановою на проведення обшуку (виїмки). Вона повинна містити номер та дату її винесення, номер та дату порушення кримінальної справи, щодо якої проводитися обшук (виїмка), підстави для проведення обшуку (виїмки). Окрім того, у верхньому правому куті ухвали повинна стояти санкція прокурора (санкція прокурора не отримується лише в разі невідкладності проведення обшуку чи виїмки).
ПОРАДА 36. Пам’ятайте, що під час обшуку (виїмки) повинні бути присутні двоє понятих.
Ч. 1 ст. 181 Кримінально-процесуального кодексу України зобов'язує проводити обшук (виїмку) у присутності двох понятих. Це повинні бути особи, не зацікавлені в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів або прокуратури. Основним завданням понятих є засвідчення відповідності записів у протоколі виконаним діям. Тому радимо звертати їхню увагу на всі порушення з боку слідчих. Також радимо записати прізвище, ім'я та по батькові, домашню адресі та телефон кожного з понятих. Ці дані можуть вам знадобитися в разі потреби у виклику понятих до суду для засвідчення протиправності дій слідчих.
ПОРАДА 37. Пильно стежте за всіма діями слідчих, понятих та інших осіб, які беруть участь в проведенні обшуку (виїмки).
Таким чином Ви зможете вчасно помітити та припинити порушення з їхнього боку, наприклад, підкидання в приміщення підприємства сторонніх речей (патронів, зброї, наркотиків тощо).
ПОРАДА 38. Не дозволяйте особам, які проводять обшук, самостійно ходити приміщеннями підприємства та обшукувати відразу декілька приміщень. Відповідно до ч. 2 ст. 181 Кримінально-процесуального кодексові України обшук (виїмка) проводяться лише в присутності представника підприємства. Ви фізично не зможете стежити за діями слідчих, якщо вони будуть проводити обшук паралельно в декількох кімнатах, отже, Ви не матимете змоги запобігти їхнім протиправним діям. Якщо слідчі не зреагують на Ваше звернення, зверніть на це увагу понятих та вимагайте занесення Вашого протесту до протоколові обшуку (виїмки). Не дозволяйте проводити обшук (виїмку) особистих речей Ваших співробітників. Якщо слідчі забажають оглянути Ваші особисті речі або речі ваших співробітників, нагадайте їм, що ці речі не належать до майна підприємства, а тому для проведення обшуку (виїмки) щодо них необхідна окрема постанова. Перегляньте разом зі слідчими постанову про проведення обшуку (виїмки) та перевірте, на проведення яких дій вона передбачена. Якщо постанова видана на "обшук приміщення ТОВ "X”, то за такою постановою обшук (виїмка) особистих речей проведений бути не може.
ПОРАДА 39. Перед підписанням протоколу обшуку уважно його прочитайте та перевірте, чи правильно зафіксовані всі дії слідчих і чи заповнені всі графи протоколу.
Зверніть особливу увагу на те, щоб були проставлені номер та дата складання протоколу, зазначені посада та прізвище особи, що проводила обшук (виїмку), викладені підстави для проведення обшуку (виїмки), вказано приміщення чи інше місце, у якому був проведений обшук (виїмка), особу, у якої проведено обшук (виїмку), описано дії слідчого та результати обшуку або виїмки.
ПОРАДА 40. Перед підписанням протоколу закресліть усі вільні місця, що залишились в його графах.
ПОРАДА 41. Вимагайте занесення Ваших заяв та зауважень до протоколу обшуку (виїмки). Це право надано Вам ч. 2 ст. 188 Кримінально-процесуального кодексові України. Предметом Вашої заяви (зауваження) може бути будь-що: вказівка на протиправність дій слідчих, пояснення щодо неналежності Вам певної речі, що була знайдена в приміщенні Вашого підприємства під час проведення обшуку, пояснення причин знаходження в приміщенні Вашого підприємства певної речі.
Якщо слідчий відмовиться від занесення Вашої заяви (зауваження), нагадайте йому про вимогу ст. 188 Кримінально-процесуального кодексу України. Зверніть увагу понятих на відмову в задоволені Ваших звернень. Викладіть Вашу заяву (зауваження) на окремому аркуші паперу та надішліть рекомендованим листом до відповідного органові разом із заявою на ім'я його керівника про порушення Вашого права.
ПОРАДА 42. Пам’ятайте, що згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Це означає, що Ви маєте право в будь-який момент оскаржити в суді дії посадових осіб контролюючих органів. Деякі юристи вважають, що оскарження в суді є найефективнішим, та радять вдаватися лише до нього.
ПОРАДА 43. Пам’ятайте, що дії та рішення посадових осіб контролюючих органів оскаржуються до Господарського суду.
Позовну заяву про визнання акта контролюючого органові або про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями осіб цього органу, подають до господарського суду за місцем знаходження органу, до якого подано позов. Радимо податі два позову. Спочатку необхідно подати позов про визнання акту контролюючого органові недійсним. А у випадку задоволення цього позову, подавайте позов про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів. Таким чином Ви уникнете зайвої сплати державного мита.
ПОРАДА 44. Вимагаючи скасування акту контролюючого органу або відшкодування збитків, завданих неправомірними діями його посадових осіб, посилайтеся на факти.
Будь-який акт може бути скасовано з трьох причин:
1) прийняття такого акта перебуває поза межами компетенції відповідного контролюючого органу (це означає, що чинним законодавством даному органу не дозволено прийняття подібного акта);
2) акт прийнято з порушенням чинного законодавства (це означає, що орган, який прийняв акт, неправильно трактує норми чинного законодавства, наприклад, він застосував до Вашого підприємства не передбачену законодавством санкцію, або розмір накладеного їм штрафу перевищує розмір, визначений у законі);
3) акт прийнято з порушенням процедури (це означає, що, приймаючи акт, контролюючий орган порушивши установлену законом процедуру наприклад, було порушено порядок проведення перевірки або акт було складено без дотримання належної форми).
Вимагаючи відшкодування збитків, завданих неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, обґрунтовуйте свою вимогу за такими пунктами:
1. Вкажіть норми чинного законодавства, які були порушені посадовими особами контролюючих органів. Це необхідно, оскільки законодавство гарантує відшкодування за рахунок держави збитків, завданих незаконними рішеннями органів державної влади та діями їх посадових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
2. Обґрунтуйте розмір шкоди, завданої Вам. Пам'ятайте, що шкода буває матеріальною (пошкоджено майно підприємства, незаконно звернено стягнення на активи підприємства, через незаконне вилучення документів не. укладено вигідного контрактові, через тимчасову заборону діяльності підприємства втрачено частину прибутків тощо) та нематеріальною (було зіпсовано репутацію підприємства).
3. Покажіть взаємозв'язок між порушеннями з бокові посадових осіб контролюючого органові і завданими підприємству збитками.