11.01.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Інспектора Київської центральної спеціалізованої митниці О.О. Палатної та визнання нечинним нарахування позивачу мита в сумі 1852,52 грн. та податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 2223,02 грн.  Позовні вимоги мотивує тим, що 10.12.2009р. Київська дирекція оброблення та перевезення пошти УДППЗ "Укрпошта" отримала, адресовану йому поштову посилку із США №СJ 235230305US, в якій знаходився бувший в користуванні непрацюючий серверний корпус IBM X-series 335 вартістю 23 долари США. 14.12.2009р. інспектор Київської центральної спеціалізованої митниці О.О. Палатна оглянула вказану посилку і склала оглядовий  розпис М-15 №109000002/2009/003655, в якому зазначила, що посилка позивача вагою 13,1 кг містить "сервер до комп'ютера IBM X-series 335 Dua 1 Xeon 3/06 Ghz Processor 1 Use, країна виробництва не визначена (митна вартість 1160,32 дол. США). Позивач вважає, що відповідач безпідставно  завищив вартість посилки у 50 разів - нарахувавши до сплати: мито у розмірі1852,52 грн. та ПДВ у розмірі 2223,02 грн.  Без сплати вказаних сум позивач не може отримати вищевказаний серверний корпус, за який на міжнародному Інтернет аукціоні www.ebay.com  він заплатив із свого банківського рахунку з доставкою - 64 долари США. Позивач не згоден з діями відповідача, який при здійсненні митного контролю та митного оформлення посилки, не взяв за основу суму вказану в декларації, чим як вважає позивач порушив норми ст.8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" та ст.ст.252,249 Митного кодексу України.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги повністю підтримали.

Відповідач позов не визнала, пояснила, що при митному огляді вмісту міжнародного поштового відправлення, яке надійшло на адресу позивача було встановлено, що вкладенням цього відправлення є сервер до ком"ютера. У оглядової комісії виникли сумніви щодо  достовірності придбання товару через інтернет-аукціон "eBay@eBay.com". І так як  Київській центральній спеціалізованій митниці не було надано жодних, належним чином оформлених,  документів, що підтверджують заявлену відправником вартість товару та які могли б ідентифікувати наявний товар, його ціну (вартість) та з урахуванням наявного сумніву щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості, відповідачем було самостійно визначено митну вартість товару на підставі цін на аналогічні товари та застосовано резервний метод визначення митної вартості, передбачений ст. 263 МК України.

Представник третьої особи просив в задоволенні позовних вимог позивачу повністю відмовити, подав письмові заперечення, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з пояснень позивача ОСОБА_1,  він придбав на міжнародному Інтернет аукціоні www.ebay.com    бувший в користуванні непрацюючий серверний корпус IBM X-series 335 вартістю 23 долари США, за який він заплатив із свого банківського рахунку з доставкою - 64 долари США.

10.12.2009р. до Київської дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ "Укрпошта" на ім'я позивача надійшло міжнародне поштове відправлення за митною декларацією СР 72 №СJ 235230305US, в якому знаходився вищевказаний серверний корпус IBM X-series 335, зазначена вартість 23 дол.США.

14.12.2009р. інспектор Київської центральної спеціалізованої митниці О.О. Палатна оглянула вказану посилку і склала оглядовий  розпис М-15 №109000002/2009/003655, в якому зазначила, що посилка позивача вагою 13,1 кг містить "сервер до комп'ютера IBM X-series 335 Dua 1 Xeon 3/06 Ghz Processor 1 Use, країна виробництва не визначена (митна вартість 1160,32 дол. США).

Відповідач та представник третьої особи  під час розгляду справи пояснювали, що оскільки їм не було надано жодних належним чином оформлених документів, що підтверджують заявлену відправником вартість товару  та які могли б ідентифікувати наявний товар, його ціну, та враховуючи наявність сумніву щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості, відповідачем було самостійно визначено митну вартість товару на підставі цін на ідентичні товари та застосовано резервний метод визначення митної вартості, передбачений ст.263 МК України. Джерелом інформації, що використовувалась відповідачем для визначення митної вартості товару  були МК України, постанова КМУ від 03.12.08 №1041, цінова база даних ЄАІС Держмитслужби України, інформація мережі Інтернет.

Відповідачем  14.12.2009 р. було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №109000002/2009/002291/0 (а.с.30) згідно якого  вартість сервера до комп'ютера IBM Xseries 335 Dua 1 Xeon 3.06 Ghz Processor 1 Use становить 1160,32 дол. США, що по курсу НБУ складало 768,284 євро або 9262,62 грн. на день митного оформлення поштового відправлення.

Суд не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням, так як воно суперечить нормам діючого законодавства, а саме:

Відповідно до ст.8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" товари, сумарна митна вартість яких не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами у супроводжуваному багажі (за умови усного декларування), пересилаються в несупроводжуваному багажі та надходять на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях  звільняються від оподаткування.

Згідно ч.1 ст.252 МК України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених законами України , дія частини першої цієї статті не поширюється, зокрема,  на товари,  сукупна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 200 євро.

Відповідно до ст.249 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами.

За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості, митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні товари або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог МК України.

Згідно з п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання митного оформлення товарів, що переміщуються громадянам через митний кордон України" від 03.12.2008р. №1041 до документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України належать:

товарні чеки, ярлики тощо;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа на товар;

рахунок-фактура на надання транспортно-експедиційних послуг або довідка підприємства-перевізника, яке здійснило перевезення;

страхові документи;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 264 МК України заявлена декларантом  митна  вартість  товарів  і  подані ним відомості про її визначення  повинні  базуватися  на  об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі  потреби  у  підтвердженні  заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього  відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач не визнає належними для визначення митної вартості товару документами митну декларацію, платіжний документ міжнародного Інтернет аукціону EBAY, відомості про трансакцію  (а.с. 7,5, 98-99). Також відповідач не взяв до уваги підтвердження Житомирського РУ ПАТ КБ "Приватбанк" про здійснення з карткового рахунку ОСОБА_1 оплати через систему PAYPAL в сумі 64,05 дол. США, з них 23 дол. США за лот IBM Xseries 335 Dua 1 Xeon 3.06 Ghz Processor 1 U Server та 41,05 дол. США - відправка і обробка через UPS Ground (а.с.86).

Статтею 266 МК України встановлені наступні методи визначення митної  вартості  товарів,  які   імпортуються   в Україну:

    1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість

операції);

    2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

    3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

    4) на основі віднімання вартості;

    5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

    6) резервного.

    Основним є метод визначення митної вартості товарів за  ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При цьому кожний наступний метод застосовується,  якщо  митна вартість  товарів  не  може  бути  визначена  шляхом  застосування попереднього методу.

    У разі  якщо  неможливо  застосувати  жоден   із   зазначених методів,   митна   вартість   визначається  за  резервним  методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Всупереч вищевикладеним нормам МК України  відповідач за наявності сумнівів у достовірності ціни на товар не пред'явив позивачу вимогу про необхідність надання додаткових документів на підтвердження ціни товару, а самостійно визначив митну вартість, застосувавши для цього  резервний метод визначення митної вартості товарів, що імпортуються, передбачений ст.273 МК України.  При цьому,  при визначенні митної вартості товару інспектором Київської центральної спеціалізованої митниці за основу була взята ціна не на ідентичний товар (як пояснював відповідач ідентичного  товару в базі даних не виявилося), а на аналогічний і в зв"язку з цим було значно збільшено вартість товару, так як відповідач взяла  ціну  повноцінного сервера до комп'ютера (з пам'яттю, вінчестером, сідіромом) - 8676-М1Х IBM Xseries 335 Xeon / 3.06 Ghz/ S12MB/Ultra 320 CD/ Rackmount REFURB (а.с.32). Хоч позивач стверджує, що він придбав непрацюючий  серверний корпус, що вже знаходився у користуванні. Від проведення товарознавчої експертизи щодо встановлення дійсної вартості товару сторони під час розгляду справи  відмовилися.

Враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу мита в сумі 1852,52 грн. та податку на додану вартість в сумі 2223,02 грн. є протиправними, а  отже позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.249, 252, 263-264, 266, 273 Митного кодексу України, ст.8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання митного оформлення товарів, що переміщуються громадянам через митний кордон України" від 03.12.2008р. №1041, ст.ст. 71,86,159-163,167,254 КАС України, суд -

постановив :

 Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії  Інспектора Київської центральної спеціалізованої митниці  Палатної Олени Олександрівни щодо визначення митної вартості міжнародного поштового відправлення по рішенню  про визначення митної вартості товарів від 14.12.2009р. №1090000022009/002291/10/ та  визнати протиправним нарахування ОСОБА_1 мита в сумі 1852,52 грн. та податку на додану вартість в сумі 2223,02 грн. за отримання міжнародного поштового відправлення .

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані шляхом  заборони будь-яких дій  щодо поштового відправлення (посилки) на  ім'я ОСОБА_1,  яка знаходиться на зберіганні в поштовому відділенні №1 "Укрпошти" в м. Малині.

          Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                Т.В. Іваненко