У судовому засіданні представник позивача в за довіреністю Чернов В.В. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.  

Представники відповідача за довіреністю Вороніна К.М., Буряківський О.В. просили у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ТОВ «УСМП-7» шляхом порушення вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» неправомірно занизило за період з квітня по липень 2009р. суму податкових зобов’язань по сплаті податку на додану вартість на суму 31364 грн., що послужило підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 14 173 грн., внаслідок чого загальна сума податкового зобов’язання ТОВ «УСМП-7» складає 45537 грн., що знайшло своє відображення у оскаржуваному повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції Жовтневого району м. Харкова. Також зазначили, що ТОВ «УСМП-7» проводило операції з купівлі-продажу масиву електронних одиниць поповнення рахунку оператору WebМoney WMU, тобто здійснювало діяльність, яка відповідно до ст.2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», та Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» підлягає ліцензуванню та є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність по торгівлі борговими зобов’язаннями підлягає ліцензуванню та є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить  висновку про задоволення позову,  як законного та обґрунтованого зі слідуючих підстав.

Встановлено, що з 18.09.2009р. старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб  Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова Вороніною К.М. була проведена невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "УСМП-7"  з питання правомірності відображення у складі податкових зобов’язань операцій, які не є об’єктом оподаткування за квітень – липень 2009р.

В ході даної перевірки відповідною стороною зафіксовані слідуючи порушення:

- ст. 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п.1, п.2 та п.3 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п.3.2 ст. 3, ст. 5, 11 та п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивач занизив податок на додану вартість у квітні –липні 2009 року на загальну суму 31364 грн.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 18.09.2009р.  № 1495/15-02-36.

Відповідно до цього акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення  №  001701520/0 від 02.10.2009р. про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 45537 грн.

Суд не погоджується з вищевказаним рішенням, виходячи з наступного.

ТОВ «УСМП-7» в період з квітня по липень 2009р. здійснювало діяльність, яка відповідно до пп. 3.2.5 Закону України «Про податок на додану вартість»  не є об’єктом оподаткування (купівля-продаж WebМoney).

Проведення вищевказаних операцій підтверджується достовірними даними, відображеними в наступній первинній документації.

ТОВ «УСМП-7» придбало в 2009р. у ТОВ «ІЗІ-СОФТ» (код ЄДРПОУ 34817577, м. Київ) товар в електронному виді масиву електронних одиниць поповнення рахунку оператора WebMoney WMU, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №ММ-3933 від 01.01.09р., згідно якої ТОВ «ІЗІ СОФТ» передає, а ТОВ «УСМП-7» приймає WebMoney WMU в кількості 15649,37 штук за ціною 1,035 на загальну суму 16 197,10грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна від ТОВ «ІЗІ СОФТ» №ММ-03181 від 01.01.09р. на суму 16 197,10 грн, в.т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- видаткова накладна №ММ-4929 від 01.02.09р., згідно якої ТОВ «ІЗІ СОФТ» передає, а ТОВ «УСМП-7» приймає WebMoney WMU в кількості 20051,03 штук за ціною 1,035 на загальну суму 20 752,82грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна від ТОВ «ІЗІ СОФТ» №ММ-04186 від 01.02.09р. на суму 20 752,82грн, в.т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- видаткова накладна №ММ-5904 від 01.03.09р., згідно якої ТОВ «ІЗІ СОФТ» передає, а ТОВ «УСМП-7» приймає WebMoney WMU в кількості 20178,03 штук за ціною 1,035 на загальну суму 20 884,26грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна від ТОВ «ІЗІ СОФТ» №ММ-05837 від 01.03.09р. на суму 20 884,26 грн, в.т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- Акт прийому-передачі товару №ММ-7007 від 01.04.2009р., згідно якого ТОВ «ІЗІ СОФТ» передає, а ТОВ «УСМП-7» приймає за період з 01.04.09р. по 30.04.09р. у кількості 24055,27 штук за ціною 1,04 на загальну суму 24 897,20грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна від ТОВ «ІЗІ СОФТ» №ММ-07195 від 01.04.09р. на суму 24 897,20 грн, в.т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- Акт прийому-передачі товару №ММ-8133 від 01.05.2009р., згідно якого ТОВ «ІЗІ СОФТ» передає, а ТОВ «УСМП-7» приймає за період з 01.05.09р. по 31.05.09р. у кількості  26 017,45 штук за ціною 1,04 на загальну суму 26 928,06грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна від ТОВ «ІЗІ СОФТ» №ММ-08540 від 01.05.09р. на суму 26 928,06 грн, в.т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- Акт прийому-передачі товару №ММ-9307 від 01.06.2009р., згідно якого ТОВ «ІЗІ СОФТ» передає, а ТОВ «УСМП-7» приймає за період з 01.06.09р. по 30.06.09р. у кількості 18197,95 штук за ціною 1,04 на загальну суму 18 834,88грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна від ТОВ «ІЗІ СОФТ» №ІЗ-0001058 від 01.06.09р. на суму 18 834,88 грн, в.т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- Акт прийому-передачі товару №ІЗ-0000664 від 01.07.2009р., згідно якого ТОВ «ІЗІ СОФТ» передає, а ТОВ «УСМП-7» приймає за період з 01.07.09р. по 31.07.09р. у кількості  27369,86штук за ціною 1,04 на загальну суму 28327,81грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна від ТОВ «ІЗІ СОФТ» №ІЗ-0002442 від 01.07.09р. на суму 28 327,81 грн, в.т.ч. ПДВ-0,00грн.

Всього ТОВ «УСМП-7» отримало від ТОВ «ІЗІ СОФТ» WebMoney WMU на загальну суму 156 822,13 грн. (Сто п'ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять дві грн.. 13 коп.)

У свою чергу ТОВ «УСМП-7» відвантажило отриманий товар, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №РН-0000003 від 01.04.2009р., згідно якої ТОВ согласно «УСМП-7» передає, а ФО-П ОСОБА_1 приймає WebMoney WMU у кількості 15649,37 шт. за ціною 1,03 грн. на загальну суму 16 197,10грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна №93 від 01.04.09р. на суму 16 197,10грн, в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- видаткова накладна №РН-0000039 від 01.04.2009р., згідно якої ТОВ «УСМП-7» передає, а ФО-П ОСОБА_1 приймає WebMoney WMU у кількості 20051,03 шт. за ціною 1,04 грн. на загальну суму 20 752,82грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна №91 від 01.04.09р. на суму 20 752,82грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- видаткова накладна №РН-0000079 від 01.04.2009р., згідно якої ТОВ «УСМП-7» передає, а ФО-П ОСОБА_1 приймає WebMoney WMU у кількості 20178,03шт. за ціною 1,04 грн. на загальну суму 20 884,26грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна №92 від 01.04.09р. на суму 20 884,26грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- видаткова накладна №РН-000112 від 01.04.2009р., згідно якої ТОВ «УСМП-7» передає, а ФО-П ОСОБА_1 приймає WebMoney WMU у кількості 24055,27 шт. за ціною 1,04 грн. на загальну суму 24 897,20грн, в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна №90 від 01.04.09г. на суму 24 897,20грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- видаткова накладна №РН-000119 від 01.05.2009р., згідно якої ТОВ «УСМП-7» передает, а ФО-П ОСОБА_1 приймає WebMoney WMU у кількості 11244,62 шт. за ціною 1,04 грн. на загальну суму 11694,40грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна №100 від 01.05.09р. на суму 11 694,40грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- видаткова накладна №РН-000137 від 01.05.2009р., згідно якої ТОВ «УСМП-7» передає, а ФО-П ОСОБА_2. приймає WebMoney WMU у кількості 14647,75 шт. за ціною 1,04 грн. на загальну суму 15 233,66грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна №117 від 01.05.09р. на суму 15 233,66грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- видаткова накладна №РН-000163 від 01.06.2009р., згідно якої ТОВ «УСМП-7» передає, а ФО-П ОСОБА_2. приймає WebMoney WMU у кількості 18197,95 шт. за ціною 1,04 грн. на загальну суму 18 834,88грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна №148 від 01.06.09р. на суму 18 834,88грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- видаткова накладна №РН-000197 від 01.07.2009р., згідно якої ТОВ «УСМП-7» передає, а ФО-П ОСОБА_3. приймає WebMoney WMU у кількості 27369,86 шт. за ціною 1,04 грн. на загальну суму 28 327,81грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.;

- податкова накладна №179 від 01.07.09р. на суму 28 327,81грн., в т.ч. ПДВ-0,00грн.

Всього за період з 01.04.09р. по 31.07.09р. ТОВ «УСМП7»  відвантажило товару (WebMoney WMU) на загальну суму 156 822,13 грн. (Сто п'ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять дві грн.. 13 коп.), у т.ч по періодам:

-          квітень 2009р. – 82 731,38грн.

-          травень 2009р. – 26 928,06грн.

-          червень 2009р. – 18 834,88грн.

-          липень 2009р. – 28 327,81грн.

Дані операції ТОВ «УСМП-7»  відобразило в податкових деклараціях з податку на додану вартість як операції, які відносяться к неоподатковуваним податком операціям відповідно з п. 3.2.5 ст 3 Закону України «Про податок на додану вартість» наступним чином:

-          в Податковій декларації з ПДВ за квітень 2009р. (вх. №31443 від 20.05.09р.) загальний обсяг поставок за місяць складає 1806741грн, у т.ч. операції, які звільнені від оподаткування складають 82731грн.;

-          в Податковій декларації з ПДВ за травень 2009р. (вх. №34256 від 22.06.09р.) загальний обсяг поставок за місяць складає 1621993грн, у т.ч. операції, які звільнені від оподаткування складають 26928грн.;

-          в Податковій декларації з ПДВ за червень 2009р. (вх. №43351 від 20.07.09р.) загальний обсяг поставок за місяць складає 2068325грн, у т.ч. операції, які звільнені від оподаткування складають 18835грн.;

-          в Податковій декларації з ПДВ за липень 2009р. (вх. №51573 від 20.08.09р.) загальний обсяг поставок за місяць складає 2018653грн, у т.ч. операції, які звільнені від оподаткування складають 28328грн.

Статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що до фінансових послуг віднесена факторингова діяльність, яка відмежовується від діяльності з торгівлі борговими зобов'язаннями за нижченаведеними підставами.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» під факторингом розуміється придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари або надані послуги з прийняттям на себе ризику виконання таких вимог та прийом платежів.

Пунктом 1.10 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що  факторинг - це операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору. Проте, даючи визначення факторингу, Закон України «Про податок на додану вартість» не будь-яку операцію з переуступки вимоги боргу відносить до факторингу. Так, наприклад, відповідно до частини другої пп.3.2.5 ст. 3 цього Закону операції факторингу виключаються із сукупності операцій з торгівлі борговими вимогами за грошові кошти або цінні папери.

А згідно з частиною першою того ж підпункту операції, при здійсненні яких відбувається переуступка права вимоги боргу (але вимоги не будь-якого боргу, а боргу за фінансовим кредитом), не є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість», відповідно до його преамбули, визначає платників цього податку, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначає поняття податкової накладної. Тобто, безпосередньо питання віднесення тієї чи іншої операції до фінансової послуги Закон України «Про податок на додану вартість» не регулює.

Таким чином, у даному випадку слід звернутися до спеціальних норм права.

Статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»  операція факторингу віднесена до фінансових послуг, тому на  осіб, які її здійснюють поширюються всі вимоги, що пред'являються до фінансових установ. Статтею 5 цього Закону встановлено, що право надання фінансових послуг мають виключно фінансові установи. До фінансових установ належать юридичні особи, які відповідно до закону надають одну або декілька фінансових послуг і внесені до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом. Юридична особа, що не володіє зазначеними ознаками, а саме не внесена до відповідного реєстру у встановленому законом порядку і не надає фінансові послуги як виключного виду діяльності, не є фінансовою установою і не має права надавати фінансові послуги. Пунктом 5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, які здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок або за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Що ж стосується фінансових активів, то згідно з пунктом 4 цієї ж статті фінансові активи - це грошові кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та права вимоги боргу, не віднесені до цінних паперів.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних і наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. У пункті 2 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що інші терміни застосовуються у значенні законів України з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.

Згідно  пункту 10 роз'яснення Вищого адміністративного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.99 р. № 02-5/111 під виразом «закон» необхідно розуміти не тільки Закони, а й Укази Президента України, Постанови КМУ, інші нормативні акти, видані державними органами, в тому числі відомчі, зареєстровані в установленому порядку.

Таким чином, спеціальною нормою права в даному випадку можна вважати Інструкції із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.11.97 р. № 388. Відповідно до цієї Інструкції факторинг - це різновид торгово-комісійної операції, об'єднаної з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основі факторингу є купівля факторською компанією (банком) рахунків-фактур клієнта на певних умовах.

На підставі вищевикладеного можна прийти до висновку про те, що факторинг є спеціальною фінансовою послугою, яка містить в собі ознаки поступка вимоги. Однак поняття «операція факторингу» за своїм правовим змістом є більш вузьким, ніж поняття «цивільно-правова поступка вимоги». А оскільки Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансової послуги відносить тільки факторинг, а не уступку вимоги в цілому, то поступка вимоги в цілому не є фінансовою послугою, на суб'єктів надання якої поширюються вимоги цього Закону. Здійснення операцій з поступки вимоги боргу регулюється цим Законом тільки в тому випадку, коли вони містять в собі ознаки факторингу (купівля рахунків-фактур, кредитування оборотного капіталу клієнта та ін.)

Таким чином, укладання договорів поступки вимоги боргу з метою отримання винагороди не відноситься до фінансових послуг, за умови, що така поступка вимоги не містить ознак факторингу.

Крім того, як було зазначено вище, право надання фінансових послуг надано виключно фінансовим установам. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, а також інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Тобто юридична особа, що не володіє зазначеними ознаками, а саме не внесена до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом, і не надає фінансові послуги як виключного виду діяльності, не є фінансовою установою. Така особа не має права надавати фінансові послуги. Для того, щоб послуга вважалася фінансовою, вона повинна володіти певними ознаками. Зокрема, така послуга повинна здійснюватися з певною метою, відсутність якої тягне за собою невизнання такої послуги фінансовою. Метою здійснення фінансової послуги є отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. При укладанні договору поступки вимоги боргу або доручення сторони даних угод не можуть мати на меті збереження фінансових активів, оскільки в результаті їх вчинення фінансові активи номінально не змінюються. Отже, метою укладення договорів поступки вимоги боргу або доручення може бути отримання прибутку.

При здійсненні операції з відступлення вимоги боргу відбувається придбання новим кредитором права вимагати від боржника. Отримання прибутку новим кредитором у даній ситуації не завжди є метою придбання права вимоги боргу. Така вимога може купуватися, наприклад, з метою проведення взаємозаліків або з метою зменшення тиску кредиторів на контрагента, і як результат - отримання можливості співробітництва з таким контрагентом та інше.

Крім того, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» як ознака, що дозволяє кваліфікувати певну дію як надання фінансової послуги, вказує здійснення такої дії в інтересах третіх осіб. При здійсненні операції з відступлення вимоги новий кредитор діє в своїх власних інтересах. Це дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги не є фінансовою послугою.

Статтею 34 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що обов'язковому ліцензуванню підлягають послуги в області:  страхової діяльності, діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення, надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення цих видів діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Оскільки здійснення операцій з поступки вимоги не належить до перерахованих видів діяльності, то це також підтверджує, що операції з поступки вимоги не відносяться до фінансових послуг, а отже і не підлягають відповідному ліцензуванню.

Даний висновок підтверджується і листом Державної податкової адміністрації України «Про надання роз'яснень» від 27.09.2001 р. № 12947/7/22-3317, в якому зазначено, що в процесі своєї діяльності податковим органам слід звернути увагу на норму законодавства, якою визначається обов'язковість ліцензування діяльності фінансових установ: зокрема, уповноваженим органом видаються ліцензії для здійснення фінансовими установами «діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб». Крім того, у своєму листі від 30.08.2001р. № 11730/7/18-11171 Державна податкова адміністрація України прямо наводить перелік фінансових послуг, надання яких вимагає обов'язкового отримання відповідної ліцензії. У даному переліку поступка вимоги боргу відсутня.

Виходячи з того, що ТОВ «УСМП-7» в період з квітня по липень 2009 р. здійснювало операції, які обкладаються податком на додану вартість, а також операції, які відповідно до пп.3.2.5 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування купівля-продаж WebМoney, які за своєю є вираженим в електронному вигляді правом вимоги продавця до первісного дебітору (борговим зобов’язанням) – є операцією по уступці права вимоги боргу.

Відповідно до вимог пп. 3.2.5. Закону України «Про податок на додану вартість» операції з уступці права вимоги боргу не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Статтею 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», та ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не визначено, що вищевказана діяльність лежить у плоскості фінансових послуг, підлягає ліцензуванню та є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, у звітності по податку на додану вартість ТОВ «УСМП-7» за квітень-липень 2009р. задекларувало загальний обсяг поставок, які не є об’єктом оподаткування в сумі 156 822грн.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.  У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.          

Таким чином, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Законом  України  "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг",  а тому її дії  є неправомірними.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що  суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана  Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана  Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

А тому при таких обставинах, вказані дії відповідача не можуть вважатися законними та обгрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача,  що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України та є підставою для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 159 КАСУ,  ст. ст. 8, 19, 22  Конституції України, Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Законом  України  "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова винесене відносно товариства з обмеженою відповідальністю "УСМП-7", а саме: № 001701520/0 від 02.10.2009р. про донарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 45537 грн.    

Постанова може бути оскаржена  до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання  заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ – з дня складання постанови  в повному обсязі. Апеляційна скарга подається  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Повний текст постанови виготовлено  05.11.09р.

Суддя                                                                                                      Самойлова В.В.