Адвокатура є вкрай важливим інститутом правової держави, який діє для захисту конституційних прав і свобод громадян. Саме тому Конституція України у статті 59 визначила особливе місце адвокатури України.

Попри це законодавство про адвокатуру фактично не оновлювалось близько двадцяти років, що зумовило його невідповідність європейським стандартам та сучасним реаліям. Положення нині діючого Закону України "Про адвокатуру" є застарілими і не здатні в повній мірі забезпечити реалізацію зазначених конституційних гарантій, а також належним чином регулювати відносини у цій сфері.

До того ж, після ухвалення нового Кримінального процесуального кодексу України створення в Україні професійного самоврядного інституту адвокатури України та посилення гарантій діяльності адвокатури на сьогодні залишається чи не єдиним із невиконаних Україною зобов'язань, що випливають з її членства в Раді Європи (Висновок Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190 (1995) від 26 вересня 1995 року).

Тому на сьогодні важливим є докорінне реформування законодавства про адвокатуру, що сприятиме забезпеченню конституційного права громадян на якісну та доступну правову допомогу, реалізації принципу змагальності в судовому процесі та посиленню професійних гарантій адвокатської діяльності у відповідності до європейських стандартів.

З метою реформування законодавства про адвокатуру, з урахуванням міжнародних демократичних стандартів, забезпечення виконання зобов'язань України перед Радою Європи робочою групою з питань реформування прокуратури та адвокатури, утвореною Розпорядженням Президента України від 22 листопада 2011 року № 362/2011-рп, підготовлено проект Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Цей проект 28 квітня 2012 року внесено Президентом України на розгляд Верховної Ради України (реєстраційний № 10424).

Цей документ відобразив основні напрацювання попередніх законопроектів з урахуванням європейських стандартів щодо організації адвокатури та здійснення адвокатської діяльності, а також висновків Венеціанської комісії та експертів, що надавались на попередні законопроекти про адвокатуру.

У представленому проекті особливу увагу приділено питанням, які у взаємозв'язку гарантуватимуть незалежність та ефективність функціонування інституту адвокатури в цілому забезпечивши:

• надання адвокатами якісної правової допомоги;

• удосконалення доступу до професії адвоката;

• визначення прозорої процедури дисциплінарної відповідальності адвоката;

• створення єдиної незалежної системи адвокатського самоврядування;

• встановлення гарантії здійснення адвокатської діяльності.

Розглядаючи більш детально положення законопроекту, слід відмітити, що задля формування професійного адвокатського корпусу проектом передбачається запровадити обов'язкове проходження стажування для осіб, що отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, у практикуючого адвоката, що дозволить отримати необхідну підготовку для здійснення адвокатської діяльності та набути професійні уміння та навички майбутнього адвоката.

Водночас проект Закону передбачає більш чіткі механізми реагування на випадки вчинення адвокатами дисциплінарних проступків. З метою підвищення ефективності таких механізмів у проекті Закону визначено чіткий перелік підстав дисциплінарної відповідальності адвоката та прозору і змагальну процедуру розгляду цього питання кваліфікаційно-дисциплінарною комісією. Адвокат при цьому має достатні можливості для висловлення своєї позиції та захисту.

З метою належного виконання обов'язків із здійснення адвокатської діяльності та надання правової допомоги представлений проект Закону передбачає достатньо повноважень адвоката, а також гарантій адвокатської діяльності, які мають унеможливити втручання в діяльність адвоката та не допустять розголошення адвокатської таємниці.

Також задля реалізації та забезпечення реального функціонування інституту адвокатури має бути створена єдина незалежна самоврядна професійна організація адвокатів, яка б вирішувала питання підвищення фахового рівня правозахисту в країні, захисту професійних прав адвокатів. При цьому органи адвокатського самоврядування мають дотримуватись принципу рівності прав усіх адвокатів, незалежності адвокатської діяльності, залучення всіх адвокатів до участі в самоврядуванні адвокатури через механізми виконавчих органів тощо. Органи державної влади не повинні брати участі в цьому процесі. У свою чергу, створення такої самоврядної організації адвокатури відповідатиме європейським стандартам.

Як відомо, з 1 січня 2013 року запроваджується надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги малозабезпеченим та соціально незахищеним верствам населення через центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. При цьому у проекті Закону визначено механізми та роль адвокатського самоврядування в оцінці якості надання безоплатної правової допомоги.

Питання щодо необхідності реформування адвокатури нині не викликає жодних сумнів і є нагальним, оскільки без професійного інституту вітчизняної адвокатури не може бути незалежного і доступного правосуддя та ефективного захисту прав громадян.

Напрацьовані і втілені в законопроекті здобутки наукової думки та практичного досвіду дають надію на побудову у найближчому часі сильної і високопрофесійної адвокатури.

Начальник відділу з питань
правосуддя Департаменту
антикорупційного законодавства
та законодавства про правосуддя

Т.М. Лук'янчук