Главная Регистрация Вход RSS

[17-Ноя-11]
справа про захист прав споживачів кредитних послуг (0)

[01-Май-11]
ТАМОЖНЯ И еВАY. ДУБЛЬ -2 (0)

[26-Окт-11]
щодо доказів, одержаних незаконним шляхом (0)

[02-Май-11]
Приключения Телетрейда (0)

[20-Июн-12]
Щодо застосування окремих норм цивільного законодавства (0)

[09-Ноя-11]
КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ (0)

[01-Май-11]
ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ХАКЕРСКИЕ АТАКИ (0)

[16-Окт-12]
Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (0)

[22-Май-11]
проблемные вопросы в признании права собственности (0)

[22-Май-11]
Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів (1)

Главная » 2011 » Декабрь » 7 » продолжение текста приговора Тимошенко

---

13:41 продолжение текста приговора Тимошенко

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_56 який з грудня 2007року по березень 2010року працював на посаді керівника апарату Прем’єр-міністра України ОСОБА_13, показав, що 16 січня 2009року до нього звернулась служба Прем’єр-міністра Російської Федерації з проханням організувати телефонну розмову Прем’єр-міністра України та Прем’єр-міністра Росії. Така розмова була організована і він був присутній в кабінеті Прем’єр-міністра при частині розмови, в якій йшлося про те, що Президентом Російської Федерації ОСОБА_21 організовано конференцію, але ОСОБА_13 запросив особисто Прем’єр-міністр Російської Федерації ОСОБА_20 і він повідомив, що він би дуже хотів, щоб Україна була представлена на конференції, оскільки інші споживачі російського газу будуть на цій конференції присутні. ОСОБА_20 повідомив, що в рамках цієї конференції він бачить можливим провести переговори на рівні Урядів двох держав, з метою врегулювання кризової ситуації з постачанням газу до України та його транзиту до країн Європи поза самітом, перед або після саміту. ОСОБА_13 порадилась з Міністром палива та енергетики України ОСОБА_57, і з іншими членами уряду та було прийняте рішення готувати делегацію до Російської Федерації на суботу на 17 січня 2009року для участі у саміті глав держав і урядів з питань енергетичної безпеки та постачання російського природного газу з Росії до Європейських країн, а також на переговори міжурядові, які мали відбутися теж 17 січня 2009року, або перед самітом, або після. Він займався підготовкою поїздки Української делегації. Наступного дня 17 січня 2009року в суботу, Українська делегація на чолі з Прем’єр-міністром України відлетіла до Москви. В складі делегації були з членів уряду: ОСОБА_13, ОСОБА_62, ОСОБА_18, а також керівники НАК «Нафтогаз Україна». Після проведення Саміту в Москві відбулись переговори української та російської сторони, за наслідками яких обидві сторони дійшли до базових рішень, які дозволяли розв’язати тривалу і важку газову кризу, що є фундаментом і підґрунтям для підготовки і підписання контрактів. Прем’єр-міністри обох країн, на прес-конференції дали доручення керівникам господарюючих суб’єктів розробити, погодити, виписати, обов’язково завізувати, все зробити, підготувати проекти контрактів до 19 січня 2009року, які повністю вирішують весь комплекс проблем, і поставки газу, і транзиту газу, і ціни на газ. Контракти треба було виписати, підготувати у термін до 19 січня 2009року. В Москві для продовження переговорів, за вказівкою ОСОБА_13, залишились Міністр палива та енергетики України та делегація НАК «Нафтогаз України». Решта делегації відбула до Києва. Вранці 19 січня 2009року Урядова делегація на чолі з Прем’єр-міністром України ОСОБА_13 відбула до Москви. Перебуваючи в будинку Уряду Російської Федерації 19 січня 2009року ОСОБА_13 попросила його надати їй матеріали поїздки, звідти вона вийняла доручення і вийняла документ – Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки. Директиви ОСОБА_13 показала ОСОБА_15, який ознайомився з документом, після цього вона віддала документ ОСОБА_57, який перечитав директиви, підписав їх та передав голові правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_15 В своїх показах свідок ОСОБА_56 ствердив, що документ - Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки він особисто не готував. Вказівок на його виготовлення він не отримував, в апараті нікому не доручав цей документ виготовляти. Вважає, що цей документ оформлений не правильно та безграмотно. Показання свідка ОСОБА_56, який стверджує, що на документі – Директивах делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки стоїть не власноручний підпис ОСОБА_13, а факсиміле, визнаються судом неспроможними, оскільки висновком експертів №3616/11-11/3617/11-13 від 20 квітня 2011року, який визнаний судом належним доказом, підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_13 у графі «Затверджено Прем’єр-міністр України ОСОБА_13» в документі «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки» від 19.01.2009 виконаний саме ОСОБА_13 водорозчинним чорнилом ручки. Суд вважає, що в іншій частині свідок ОСОБА_56 який на даний час працює керівником служби голови партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» - ОСОБА_13, перебував та перебуває у прямій службовій залежності від ОСОБА_13, дав показання про особливості своєї роботи в Кабінеті Міністрів України та повідомив про те, що йому не відомо, ким, за чиєю вказівкою та з якою метою були виготовлений документ «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки». Його покази про те, що Директиви були передані ОСОБА_13 разом із дорученням, адресованим Міністру палива та енергетики України ОСОБА_57 суперечать показанням, які він давав на досудовому слідстві про те, що він взагалі не може сказати, чи бачив він Директиви та спростовується показами ОСОБА_15, який, як на досудовому слідстві, так і в суді дав послідовні, логічні показання про те, що доручень від Міністра палива та енергетики України ОСОБА_57 не надходило, а Директиви йому особисто передала ОСОБА_13 та наполягала на їх виконанні. Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_55 пояснив, що не може бути свідком по даній справі, оскільки йому абсолютно невідомі дані, які стосуються розгляду даної справи. З показань свідка ОСОБА_55 слідує, що ним було проведено аналіз та надані висновки за запитом Генеральної прокуратури України щодо надання правової оцінки укладеним газовим контрактам та Директивам делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки. Суд вважає, що свідок ОСОБА_55 дав показання, в яких обґрунтував свій експертний висновок та надав власну правову оцінку правової природи документа Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки, наявності у Прем’єр-міністра України повноважень щодо затвердження такого документа та укладеним контрактам купівлі-продажу природного газу та його транзиту в 2009-2019 роках, але ці показання не є показаннями свідка в розумінні ст. 68 КПК України та не можуть бути враховані судом відповідно до ст. 65 КПК України. Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні дав показання про те, що він був присутній на позачерговому засіданні Уряду 19 січня 2009року, яке вів Перший віце-прем’єр-міністр ОСОБА_16 Предметом обговорення на засіданні Уряду був проект Директив. Питання щодо схвалення Директив було знято ОСОБА_16 з обговорення у зв’язку з відсутність єдності міністрів з цього питання. Показання свідка в сукупності з іншими доказами, підтверджують вину підсудної ОСОБА_13 у вчиненому злочині. В іншій частині, ОСОБА_36 повідомив суду, що до очолюваного ним Міністерства юстиції України з питання надання висновку щодо можливості затвердження, або підготовки директив делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки не звертались, на питання, які стосуються надання правової оцінки діям ОСОБА_13 та затвердження нею Директив він відповідати як свідок не може, а тому наведена ним правова оцінка вказаних питань не є показаннями свідка в розумінні ст. 68 КПК України і вони не можуть бути враховані судом відповідно до ст. 65 КПК України. Свідки ОСОБА_56 та ОСОБА_53 в судовому засіданні ствердили, що листи, направлені заступником Генерального прокурора України ОСОБА_56 від 18 червня 2010року (а.с. 10-11, т.2) та Генеральним прокурором України ОСОБА_63 від 17 червня 2010року №07/2/1-20343-10 (а.с. 182-183, т. 26) щодо правомірності затвердження колишнім Прем’єр-міністром України ОСОБА_13 директив НАК «Нафтогаз Україна», які були використані при підписанні газових контрактів 19.01.2009 року між НАК «Нафтогаз Україна» та «Газпром», були проміжними, а остаточна відповідь за наслідками перевірки не надавалась, а тому суд вважає, що показання свідків ОСОБА_56 та ОСОБА_53 та названі листи не спростовують обставини, встановлені в ході даного судового розгляду та жодним чином не виправдовують дії ОСОБА_13 В листі заступника Голови Головного контрольно-ревізійного управління України від 26 липня 2010року №05-17/793 (а. с. 184-185, т. 26) містяться дані, які свідчать про відсутність в той час у ГловКРУ документів, достатніх для надання відповіді на питання щодо додержання посадовими особами НАК «Нафтогаз України» порядку складання 19 січня 2009року з ВАТ «Газпром» контрактів щодо постачання, транзиту через територію України природного газу в 2009-2019роках та щодо того, чи завдано матеріальні збитки внаслідок укладання НАК «Нафтогаз України» 19 січня 2009року з ВАТ «Газпром» контрактів щодо постачання, транзиту через територію України природного газу в 2009 – 2019роках та їх виконання. Лист ГоловКРУ №05-17/793 від 26 липня 2010року не містить даних, які б спростовували подальші висновки перевірок ГоловКРУ, викладені в довідці (проміжній) комісійної перевірки з окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за період з 1 січня 2008року по 31 грудня 2010року (а. с. 191 – 199, т. 1) та в Загальній довідці комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за період з 1 січня 2008року по 31 грудня 2010року (а. с. 100-125, т. 13). Свідки ОСОБА_60, який в січні 2009року працював на посаді першого заступника директора Господарсько-фінансового департаменту секретаріату Кабінету Міністрів України та свідок ОСОБА_61, який в січні 2009року працював заступником Міністра Кабінету Міністрів України та курирував роботу 4 підрозділів: діловодство, контроль, зв’язки з громадськістю та організація засідання уряду – загальна організація роботи апарату ствердили в судовому засіданні, що у документі – «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладення Контракту купівлі – продажу природного газу в 2009 – 2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019роки» відсутній обов’язковий для документів Кабінету Міністрів України логотип. Вказаний документ за шрифтами, розміщенням, відступами не відповідає вимогам стандартів документообігу КМ України. Суд вважає, що покази свідків ОСОБА_60 та ОСОБА_61 жодним чином не спростовують обставин, встановлених в ході даного судового розгляду, пов’язаних з затвердженням підсудною ОСОБА_13 директив делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладення контрактів купівлі – продажу природного газу та його транзиту в 2009 – 2019 роках. Показання ОСОБА_13 про те, що документ «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки» є додатком та частиною до її доручення Міністру палива та енергетики України ОСОБА_57 спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема дослідженим в судовому засіданні документом «Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки», протоколом огляду від 18 квітня 2011року підтверджується, що ОСОБА_13, в порушення вимог ст. 19 Конституції України, затвердивши одноособово ці директиви та скріпивши їх печаткою Кабінету Міністрів України зобов’язала делегацію НАК «Нафтогаз України» на переговорах з ВАТ «Газпром» щодо укладення Контракту купівлі – продажу природного газу в 2009 – 2019роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019роки при підписанні Контракту купівлі продажу природного газу в 2009 - 2019 роках для споживачів України керуватися умовами, викладеними в Директивах. Показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17, безпосередніх учасників переговорів в Москві та осіб, що підписали контракти з ВАТ «Газпром» на виконання одноособово затверджених ОСОБА_13 директив, спростовується твердження про те, що Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контрактів купівлі-продажу природного газу та його транзиту в 2009-2019 роках були передані ОСОБА_57 на виконання доручення ОСОБА_13 Суд враховує, що згідно вимог параграфу 9 Регламенту Кабінету Міністрів України, доручення Прем’єр-міністра України оформляється як офіційний документ організаційно-розпорядчого характеру на спеціальному бланку та приходить до висновку, що показання підсудної ОСОБА_13 спростовуються сукупністю досліджених судом доказів та направлені на уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний нею злочин. Так, відповідно до параграфу 9 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №950 від 18 липня 2007року (в редакції, станом на січень 2009року) Прем’єр-міністр України мав право з метою спрямування, координації і контролю діяльності членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій давати доручення, обов'язкові для виконання зазначеними органами та посадовими особами. Доручення Прем'єр-міністра мали оформлятись як офіційний документ організаційно-розпорядчого характеру на спеціальному бланку і не пов'язане з розглядом поточної кореспонденції. В ході розгляду справи сторона захисту обґрунтовувала невинуватість ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого їй злочину посиланням на те, що підсудна, обіймаючи посаду Прем’єр-міністра України, дала доручення Міністру палива та енергетики України ОСОБА_57 довести до відома делегації НАК «Нафтогаз України» її доручення у формі Директив делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки. Підсудна неодноразово стверджувала в суді про те, що вона видала доручення Прем’єр-міністра України у формі Директив та вважає, що її доручення могли мати будь – яку назву і зовнішню форму. В обґрунтування такого твердження підсудна посилається на науково-консультативний висновок (попередній) завідувача кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професора ОСОБА_59 з питань, що містяться у запиті приватного адвоката ОСОБА_3 від 23 серпня 2011року щодо кримінально-правової оцінки дій ОСОБА_13, пов’язаних із виданням 19 січня 2009року директив Прем’єр-міністра України (а. с. 28-44, т. 27). З такими доводами суд погодитись не може. Перш за все слід зазначити, що відсутність у Регламенті Кабінету Міністрів України типової форми доручення Прем’єр-міністра України не означає, що ОСОБА_13, обіймаючи посаду Прем’єр-міністра України, була вправі порушувати вимоги статті 19 Конституції України та приймати рішення, які виходять за межі наданих їй повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією України та законами України видавати директиви, підстави, порядок та спосіб прийняття яких визначений Регламентом Кабінету Міністрів України, після чого на власний розсуд називати прийняті рішення дорученнями Прем’єр-міністра України. Доручення Прем’єр-міністра України, згідно вимог Регламенту Кабінету Міністрів України мали оформляється як офіційний документ організаційно-розпорядчого характеру на спеціальному бланку. Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки, одноособово затверджені Прем’єр-міністром України ОСОБА_13, не оформлені на спеціальному бланку та адресовані ні членам Кабінету Міністрів, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, а делегації НАК «Нафтогаз України». Доводи підсудної ОСОБА_13 та захисників про невстановлення причинного зв’язку між виданням ОСОБА_13 директив делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки та заподіянням шкоди, а також посилання на відсутність збитків у НАК «Нафтогаз України» у 2009році, повністю спростовується сукупністю досліджених судом доказів, а саме документом - Довідкою (проміжною) фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», висновком судово-економічної експертизи №3573/11-19 від 21 квітня 2011 року, документом - Загальною довідкою комісійної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, висновком судово-економічної експертизи від 12 травня 2011року № 4049/11-19 підтверджено втрату активів та нанесення збитків НАК «Нафтогаз України» за умови підписання контрактів між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» від 19 січня 2009року купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках та від 19 січня 2009року про об’єми і умови транзиту природного газу через територію України на період 2009-2019 років всупереч умовам Угоди між KM України і Урядом Російської Федерації про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту природного газу по території України від 4.10.2001 (ратифікована згідно із Законом України від 15.11.2001 № 2797-ІІІ), на суму 194 625 386,70 долара США, яка розрахована, виходячи із середньозваженої ціни, що призвело до збитків на вказану суму, або 1 516 365 234,94 грн. Наявність причинного зв’язку між протиправними діями ОСОБА_13 та нанесенням збитків прямо встановлено сукупністю всіх досліджених судом доказів, які свідчать про те, що підписання контрактів між ВАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України» від 19 січня 2009року купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках та від 19 січня 2009року про об’єми і умови транзиту природного газу через територію України на період 2009-2019 років всупереч умовам Угоди між KM України і Урядом Російської Федерації про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту природного газу по території України від 4 жовтня 2001року (ратифікованої згідно із Законом України від 15 листопада 2001року № 2797-ІІІ) відбулось виключно у зв’язку з протиправними, одноособовими діями ОСОБА_13 щодо видання та затвердження Директив делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки. Доводи підсудної ОСОБА_13 та захисників про те, що дані аналітичної записки до звіту про виконання фінансового плану апарату НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою КМ України від 29 грудня 2009року №1431 за 2009рік та показники консолідованої фінансової звітності Публічного акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України», викладені у висновку за результатами аудиту ЗАТ «Ернст енд Янг Украудит» свідчать про те, що видатки НАК «Нафтогаз України» на забезпечення транзиту природного газу у 2009 році є значно нижчими, ніж у 2008 році, що, на їх думку, повністю доводить відсутність збитків у кримінальній справі та виправдовує підсудну, не відповідають фактичним обставинам справи, встановленим в судовому засіданні. Так, показники консолідованої фінансової звітності «НАК «Нафтогаз України», за наслідками аудиту ЗАТ «Ернст енд Янг Украудит» (а. 35 звіту, а.с. 152-212, т. 30) та фактичні дані, що містяться в документі - інформаційній довідці щодо витрат на транспортування нафти та газу Компанії в 2009 та 2008 роках, відомості про які відображено в консолідованій фінансовій звітності НАК «Нафтогаз України» за 2009 рік за міжнародними стандартами (а.с. 213-214, т.30), свідчать, що зменшення зазначених витрат у 2009 році порівняно з 2008 роком на 601 млн. грн. пояснюється зменшенням обсягу газу, який було використано на ВТВ, з 5 млрд. 229 млн. куб. м у 2008 році до 3 млрд. 688 млн. куб. м в 2009 році, що пов’язано із зменшенням обсягу транспортування газу ДК «Укртрансгаз», який у 2008 році склав 186 млрд. куб. м, а в 2009 році – 141 млрд. куб. м., а, отже, обсяги транспортування газу у 2009 році порівняно з 2008 роком зменшилися, а витрати на транспортування у 2009 році навпаки збільшилися. Згідно вимог статті 4 Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, в тому числі, процесуальним порядком призначення судового експерта та кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Статтею 25 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» передбачено, що висновки громадської та інших наукових і науково-технічних експертиз мають, як правило, рекомендаційний характер. Науково-консультативний висновок (попередній) завідувача кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професора ОСОБА_59 з питань, що містяться у запиті приватного адвоката ОСОБА_3 від 23 серпня 2011року щодо кримінально-правової оцінки дій ОСОБА_13, пов’язаних із виданням 19 січня 2009року директив Прем’єр-міністра України (а. с. 28-44, т. 27); додаток 1 до Науково-консультативного висновку (попереднього) з питань, що містяться у запиті приватного адвоката ОСОБА_3 щодо кримінально-правової оцінки дій окремих службових осіб, пов’язаних із здійсненням митного оформлення природного газу обсягом 11 млрд. куб. м. на підставі договорів, укладених 20 січня 2009року між НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром», підготовленого завідувачем кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.ю.н. професором ОСОБА_59, з додаткових питань, що містяться у запиті приватного адвоката ОСОБА_3, пов’язаних з укладенням зазначених договорів від 20 січня 2009року, пов’язаних із вчиненням службовими особами дій в контексті цих договорів (а. с. 210 – 216, т. 26); висновок науково-правової експертизи щодо відповідності законодавству України контрактів від 19 січня 2009року №КП купівлі-продажу природного газу, №ТКГУ про об’єми та умови транзиту природного газу через територію України та доповнення №1 до нього щодо відступлення прав вимоги, а також директив делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» (Російська Федерація), затверджених 19 січня 2009року Прем’єр-міністром України, виконаної відповідно до запиту Генеральної прокуратури України від 6 травня 2010року №07/2/1-20343-10 на підставі Закону України «Про наукову, науково-технічну експертизу» (а. с. 44-49, т. 23) не можуть розглядатись як судова експертиза в розумінні статті 1 Закону України «Про судову експертизу» та ст. 75 КПК України, оскільки в них фактично наведено дане вченим власне тлумачення законодавчих актів та дій підсудної, а тому вони не можуть бути прийняті судом як належні докази в розумінні ст. 65 КПК України. Висновок експертного дослідження ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива» за листом адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Фортуна», складений 12 липня 2011року (а. с. 129-166, т. 26 – завірена копія) та висновок №25/11 експертного дослідження ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива» за листом адвоката ОСОБА_5, складений 31 серпня 2011року (а. с. 48-54, т. 27), не можуть бути прийняті судом як належні докази в розумінні ст. 65 КПК України, оскільки особи, що проводили вказані експертизи та давали експерті висновки, не попереджались про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку. Поєднання в статті 365 КК України ознак злочину сполучником «або» жодним чином не перешкоджає їх спільному зазначенню при формулюванні обвинувачення, а протилежні доводи сторони захисту є вільним, жодним чином не обґрунтованим трактуванням норм КК України. За таких обставин, суд приходить до висновку, що покази свідків та дані, що містяться в документах, на які посилається сторона захисту, не спростовують та не впливають будь-яким чином на встановлення обставин скоєння злочину по даній справі, а також на висновки суду про вину підсудної та кваліфікацію її дій. Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що підсудна ОСОБА_13, затвердивши, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, Регламенту Кабінету Міністрів України, одноособово директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладення Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009 – 2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 року по 2019 рік, надавши голові правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_15 вказівки щодо підписання контрактів на економічно невигідних та неприйнятних для України умовах та вручивши йому зазначені директиви, обов’язкові для виконання, повідомивши йому недостовірну інформацію про те, що положення вказаних директив затверджені 19 січня 2009 відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів України, умисно використала надані їй владу та службові повноваження у злочинних цілях та вчинила дії, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, тобто злочин, передбачений ст. 365 ч. 3 КК України. При призначенні покарання підсудній ОСОБА_13 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким, особу підсудної, зокрема дані, що її характеризують, сімейний стан. Так, ОСОБА_13 була притягнута у 2005 році до кримінальної відповідальності на території Російської Федерації за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 33 і частиною 2 статті 291 Кримінального кодексу Росії (організація давання хабара, вчинене повторно), що відповідає частині 3 статті 27 і частині 2 статті 369 Кримінального кодексу України. Постановою заступника начальника слідчого управління Головної військової прокуратури від 26 грудня 2005року, у зв’язку із закінченням строків давності, припинено кримінальне переслідування по відношенню до обвинуваченої ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому в постанові заступника начальника слідчого управління Головної військової прокуратури від 26 грудня 2005року зазначено, що сукупністю зібраних по справі доказів встановлено наявність в діях ОСОБА_13 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 33 та ч. 1 ст. 291 КК Російської Федерації, тобто організації давання хабара посадовій особі через посередника. ОСОБА_13 раніше не судима, працює Головою політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», на обліку у лікаря психіатра і нарколога не знаходиться (а. с. 229, 231 т. 13). Обставин, що пом’якшують, або обтяжують покарання ОСОБА_13 судом не встановлено. Приймаючи до уваги підвищену суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_13 злочину, її особу, відсутність будь-якого каяття у вчиненому, суд не вбачає підстав для призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом та приходить до висновку, що підсудній слід обрати покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді позбавлення волі, в мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 365 ч. 3 КК України (в редакції станом на час вчинення злочину), з позбавленням підсудної права обіймати посади в органах державної влади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на строк, в межах санкції статті 365 ч. 3 КК України. По справі ПАТ «НАК «Нафтогаз України» заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином. В обґрунтування заявленого позову ПАТ «НАК «Нафтогаз України» посилається на те, що внаслідок дій ОСОБА_13, починаючи з 19 січня 2009року НАК «Нафтогаз України» увесь природний газ від ВАТ «Газпром» почала отримувати, виходячи з базової ціни 450дол. США за 1 000куб. метрів. При незмінній ставці за транзит на 2009рік, ціна закупки газу, в тому числі на виробничо-технологічні витрати, зросла, що збільшило витрати на транзит природного газу та призвело до завдання матеріальних збитків державним інтересам в особі НАК «Нафтогаз України» на суму 1 516 365 234грн. 94к., яку цивільний позивач просить стягнути з підсудної. Заперечуючи проти позову НАК «Нафтогаз України» сторона захисту вказує на те, що позовна вимога щодо стягнення з підсудної суми збитків є безпідставною та необґрунтованою жодним доказом. Оцінюючи всі досліджені докази по справі, суд вважає, що позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про відшкодування збитків, завданих злочином, підлягає до задоволення, оскільки наявність причинного зв’язку між злочинними діями ОСОБА_13 та завданими збитками, а також їх розмір повністю стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Речовий доказ по справі: оптичний диск «TDK DVD – R – 1 – 6x speed 4.7GB» із записом програми «ШУСТЕР.LIVE» від 20 травня 2011року (а. с. 300 т. 13) – слід зберігати разом з матеріалами кримінальної справи. Судові витрати по справі за проведення експертиз підлягають стягненню з підсудної в повному обсязі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд, З А С У Д И В : ОСОБА_13 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 3 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, пов’язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов’язків на строк 3 (три) роки. Запобіжний захід ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою і утримувати її в СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області. Строк відбуття покарання рахувати з 5 серпня 2011року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк затримання ОСОБА_13 на досудовому слідстві протягом 24 – го травня 2011року. Речовий доказ по справі: оптичний диск «TDK DVD – R – 1 – 6x speed 4.7GB» із записом програми «ШУСТЕР.LIVE» від 20 травня 2011року – зберігати разом з матеріалами кримінальної справи. Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично тимчасово проживаючої: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ-001, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЗКПО 20077720, р/р №260053012609 ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012, код ЗКПО банку 00039002) 1 516 365 234 (один мільярд п’ятсот шістнадцять мільйонів триста шістдесят п’ять тисяч двісті тридцять чотири гривні) 94к. заподіяних збитків. Стягнути з ОСОБА_13 на користь Київського науково – дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6, отримувач платежу – КНДІСЕ м. Києва, р/р 31255272210579 в ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код 02883096) судові витрати в сумі 2 538 (дві тисячі п’ятсот тридцять вісім) гривень 00 к. за проведення експертизи №3573/11-19. Стягнути з ОСОБА_13 на користь Київського науково – дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6, отримувач платежу – КНДІСЕ м. Києва, р/р 31255272210579 в ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код 02883096) судові витрати в сумі 4 512 (чотири тисячі п’ятсот дванадцять) гривень 00 к. за проведення експертизи №3616/11-11/3617/11-13. Стягнути з ОСОБА_13 на користь Київського науково – дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6, отримувач платежу – КНДІСЕ м. Києва, р/р 31255272210579 в ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код 02883096) судові витрати в сумі 3 384 (три тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 00 к. за проведення експертизи №4049/11-19. Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення. Суддя Р. В. Кірєєв

1 2 3 4 5 Просмотров: 1391 | Добавил: karacut | Рейтинг: 0.0/0