ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32____________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.12                                                                                 Справа № 29пн/5014/1487/2012.

За позовом Приватного акціонерного товариства „Сільськогосподарська виробнича фірма „Агротон",  м. Луганськ

до Приватного підприємства "Атлант -Плюс", с. Новоохтирка Новоайдарського району   Луганської області,          

про визнання права власності на рухоме та нерухоме майно за набувальною давністю.

                                                                                              Суддя   Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Звягінцев В.О., паспорт ЕК 421374, Жовтневим  РВ УМВС України в Луганській області, 21.04.1997, довіреність б/н від 29.08.2011;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги:

- визнати за набувальною давністю право приватної власності Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон" (м. Луганськ, вул. 50 років Оборони Луганська, код 30280120) на наступне нерухоме та рухоме майно:

№ п\пНайменування                   АдресаКількістьЗалишкова вар-ть 1Токове господарство  837634,00  1.1.Критий ток А1 1  1.2.Дерев'яний склад Б1  1   1.3.Кам'яний склад И1Луганська обл., Новоайдарський р-н., с. Побєда, вул. Совєтська, 71   1.4.Вісова тока Вві  1  1.5.Сторожка С  1   1.6.Склад Е  1     1.7.Циркулярка Г1  1   1.8.ЗАВ-40 - 3  1   1.9.Пілорама Ж1  1   1.10.Столярка Д1д  1   1.11.Уборна - У  1  1.12.Огорожа п1  1   2Будівля контори А1Луганська обл., Новоайдарський р-н., с. Побєда, вул. Леніна, 41116300,00            

3Механічна майстерня Луганська обл., Новоайдарський р-н., с. Побєда, вул. Будьоного, 13 53214,003.1.Механічний цех А1аа1  1 3.2.Сарай Б  1 3.3.Склад Г М  1 4Автозаправка 162745,00 Разом:  969893,00№ п\пНайменування КількістьЗалишкова вартість1Ваги соті1250,002Ваги соті 1200,003Ваги соті 1200,004Ваги соті 1300,005Зварювальний агрегат 11686,846Зварювальний агрегат13200,007Токарньїй верстат 15700,008Точильньїй верстат 1200,009Цистерна молочна 1450,0010Шкаф РУС 140,6011Шкаф РУС1230,5212Шкаф РУС 190,7713Електроталь 11350,0014Борона БД-7-22 17000,0015Борона БЗСЕ-1 543000,0016ПлугПН-5-15 № 2311300,0017Плуг ПН-2-40 № 29 12200,0018Сівалка СЗ-3,6 № 67 12440,0019Сівалка СЗ-3,6 № 69 12440,0020Сівалка СЗ -3,6 № 7012440,0021Сівалка СЗ 3,6 № 87 12440,0022Сівалка СЗ 3,6 № 88 12440,0023Культиватор КПЕ № 44 12000,0024Культиватор КРН-5,6 № 63               11500,0025Культиватор КРН-5,6 № 44              11500,0026Культиватор КРН-5,6 № 45             11500,0027Культиватор КТС-10 № 47 13000,0028Зерноочисна машина ЗЗС-20С             1600,0029Зерноочисна машина         ЗПР-10С            11100,0030Зерноочисна машина ОС 4,45              12900,0031Навантажувач КШП-6 11200,0032ТСН-3 № 216911243,9733Причіп ПСЕ № 12,5 № 2153              12500,0034Причіп ПТС-9 № 96 12000,00

   35Прицеп ПТС-20 мЗ № 140 13000,00   36Зчеплення СТ-21 № 114 11800,00   37Зчеплення СП-11 № 124 11000,0038Зчеплення СП-11 № 210 11000,0039Зчеплення СП-16 № 122 11000,0040Зчеплення СП-16 № 206 11000,0041Зчеплення СП-16 № 20711000,0042Зчеплення СП-16 № 208 11000,0043ВАЗ 2121 Держ.№ ВВ 4769АА 110145,5244ГАЗ 3307 Держ.№ 15228 АР16718,7745ГАЗ 3307 Держ.№15230 АО              17246,0046ГАЗ 3307№ 15231 АО 17195,1347ГАЗ 3307 Держ. №14797 АРмол.              16246,0048ГАЗ 52-МЗ 3607 Держ.№ 14798 АР бензовоз             13000,0049ЗИЛ -431-412 Держ.№ 15229 АР 13692,1850ЗИЛ ММЗ-4505 Держ. № 15225 АР 17802,1351ГАЗ-САЗ 3507 Держ.№ 15226 АР 11388,4852УАЗ 3307 Держ.№ ВВ 4754АА 17391,6653Трактор колісний МТЗ -80 Держ. № 4075 ВЧ 120000,00 Трактор колісний МТЗ -80 Держ. № 4071 ВЧ 120000,0054Трактор колісний МТЗ -80 Держ. № 4077 ВЧ 110000,00 Трактор колісний МТЗ -80 Держ. № 4078 ВЧ 115000,00556Трактор гусеничнийД 150, н/в, № двигуна 448691, заводський № 93064, № шасі б/н              120000,0055Трактор колісний,Т 150 К, держ. № 5835 ВЖ 130000,00558Трактор колісний ЮМЗ 6 Л, Держ. № 4063ВЧ 110000,00557Трактор Колісний ЮМЗ 6 Л, Держ. № 4069 ВЧ 110000,00 Разом: 1267268,57

Відповідач проти позову не заперечив, та у відзиві зазначив, що не має претензій до позивача.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представника позивача, що прибув  у судове  засідання, суд

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон», (позивач у справі), відповідно до пункту 1.1 Статуту, зареєстровано Відділом ліцензування державної реєстрації та міського реєстру  Луганської міської ради як юридична особа 11.02.1999, реєстраційний № 1201, код ЄДРПОУ 30280120, перейменоване згідно рішення загальних зборів акціонерів від 16.11.2009 та раніше мало найменування Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон»(а.с.15).

Між громадянами України -співвласниками майна у формі основних засобів, що належать ним на праві спільної часткової власності, як Співвласниками, в особі Соловйової Олени Михайлівни, як уповноваженої від пайовиків КСП «Новий Айдар», та ЗАТ «СВФ «Агротон»(позивач у справі), як Господарством, був укладений договір оренди б/н від 30.04.2001 (далі - договір) (а.с.76-78).

Відповідно до умов розділу 1 цього договору сторони визначили, що Співвласники передають належні їм на праві спільної власності основні засоби Господарству  в оренду строком до 01.04.2006. Розмір майнової частки (паю) кожного з Співвласників у спільному майні визначається у вартісному виразі і відсотках (список громадян з зазначенням розміру належних їм часток у спільному майні визначений в Договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності).

Згідно розділу 2 договору оренди, перелік основних засобів, що передається в оренду за цим договором, визначений в Додатках 1, 2, 3 до цього договору. Основні засоби обліковуються Господарством як орендовані (а.с.79-81).

01.01.2002 між Співвласниками та Господарством була підписана угода про розірвання договору оренди від 30.04.2001 (а.с.82), оскільки Співвласники спірного майна протягом 8 місяців після укладення договору оренди не підтвердили свого права власності на основні засоби, передані ними в оренду.

Відповідно до умов пункту 3 цієї угоди ЗАТ СВФ «Агротон», з моменту підписання цієї угоди і до оформлення права власності на основні засоби за власниками майна, яке використовувалось Господарством згідно договору оренди від 30.04.2001, здійснювати його охорону з правом користування відповідно до господарського призначення, підтримувати майно у справному стані.  

Позивач вважає, що спірне майно перейшло у володіння ПрАТ «СФВ «Агротон»з 01.01.2002 після розірвання договору оренди основних засобів від 30.04.2001, оскільки  протягом 10 років ніхто, в тому числі і колишні члени КСП «Новий Айдар», не заявляли будь-яких претензій (факт мовчання та бездіяльності є в цьому випадку присутнім) до ПрАТ «СФВ «Агротон»як нового володільця, тобто заволодіння майном та подальше його використання було добросовісним.

Позивач вважає, що на відкритість володіння вказує, зокрема, факт знаходження відповідного нерухомого та рухомого майна на забалансовому рахунку 01, що підтверджується довідкою від 21.05.2012 (а.с.27) та факт укладення протягом строку набувальної давності позивачем договорів щодо постачання електроенергії з метою використання майна за призначенням, що підтверджується договором на користування електричною енергією від 01.04.2002 № 32а з додатками та договором на постачання електричної енергії від 16.11.2007  № 12 (а.с.29-58).

Як зазначає позивач 22.02.2012 між ПрАТ «СВФ «Агротон», позивачем у справі, та ПП «Атлант-Плюс», відповідачем у справі, було укладено Протокол про наміри укласти договір купівлі-продажу спірного майна (а.с.83-87), в якому, зокрема, передбачалось, що  ПП «Атлант-Плюс»визнає право власності ПрАТ «СВФ «Агротон»на спірне майно та буде укладати з ним договір купівлі-продажу цього майна тільки після підтвердження права власності ПрАТ «СВФ «Агротон»на майно з наданням ПП «Атлант-Плюс»визначених законодавством України правовстановлюючих документів з відомостями про державну реєстрацію права власності (п.4 протоколу).

Протоколом визначено розмір договірної вартості у сумі 1 237 161грн. 57коп. (п.2 протоколу).

Сторони встановили строк реалізації положень протоколу - до 14.05.2012 (п.5 протоколу).

Станом на 15.05.2012 право власності ПрАТ «СВФ «Агротон»не було підтверджено.

Відповідач  листом від 16.05.2012 повідомив позивача, що положення протоколу від 22.02.2012 не виконані, тому він не може визнати право власності ПрАТ «СВФ «Агротон»та укласти договір купівлі-продажу, але повідомив, що згоден укласти з ПрАТ «СВФ «Агротон»договір купівлі-продажу спірного майна за умови підтвердження позивачем права власності в судовому порядку.

Позивач з посиланням на норми ст.ст. 16, 319, 328, 344, 386, 392 Цивільного кодексу України обґрунтовує свої вимоги тим, що право власності за набувальною давністю на вказане майно набуто ним на підставах не заборонених законом.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно не визнає його права власності на спірне майно, оскільки ПрАТ «СВФ «Агротон»з 01.01.2002, тобто протягом більш ніж 10 років, безперервно, відкрито, безтитульно володіє нерухомим та рухомим майном загальною вартістю 1 237 161 гри. 57коп., яке до 2000 року було складовою частиною майна КСП «Новий Айдар»(с. Побєда Новоайдарського району Луганської області), який ліквідовано 16.05.2000 за рішенням господарського суду Луганської області.

Новоайдарське районне комунальне підприємство технічної інвентаризації на вимогу суду надало письмову інформацію від 22.06.2012  № 143 (а.с.92), в якій повідомив, що станом на 21.06.2012 право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме:

- Токове господарство, яке розташовано за адресою: вул. Совєтська, буд.7,                  с. Побєда, Новоайдарський район Луганської області;

- Будівля контори А1, яка розташована за адресою: вул. Леніна, буд.41, с. Побєда, Новоайдарський район Луганської області;

- Механічна майстерня, яка розташована за адресою: вул. Будьонного, буд.13, с. Побєда, Новоайдарський район Луганської області;

- Автозаправка, яка розташована за адресою: вул. Будьонного, буд.13,                          с. Побєда, Новоайдарський район Луганської області, не зареєстровано

Відповідач проти позову не заперечив, та у відзиві зазначив, що не має претензій до позивача.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Приписами статей 316, 328 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору  з  його власником,  який  після  закінчення  строку  договору не пред'явив вимоги про  його  повернення,  вона  набуває  право  власності  за набувальною  давністю  на  нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Згідно пунктів 4, 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набуття ним чинності. Правила ст. 344 про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набуття чинності цим Кодексом.

Оскільки Цивільний кодекс України набув чинності з 01.01.2004, перебіг строку володіння  майном для визнання права власності на нього за набувальною давністю може обраховуватись з 01.01.2001.

Виходячи з системного аналізу ст. 344 ЦК України слідує, що дана стаття визначає ознаки володіння, сукупність яких необхідна для набуття права власності на річ за набувальною давністю:

           - володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна;

- володіння мусить бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним. В разі виникнення спору встановити характер володіння (добросовісне й недобросовісне) має тільки суд з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. Разом з тим, суд повинен мати на увазі, що фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 ЦК України).

-   володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків.

Позивач, як на підставу  набуття права власності на нерухоме майно, вказує  про добросовісне заволодіння на підставі договору оренди та користування майном протягом 10 років.

Як вбачається з матеріалів справи,  договір оренди було розірвано  01.01.2002 оскільки Співвласники спірного майна протягом 8 місяців після укладення договору оренди не підтвердили свого права власності на основні засоби, передані ними в оренду.

Згідно частини 2 статті 251 Цивільного кодексу України, терміном  є  певний  момент  у  часі,  з  настанням  якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до умов пункту 3 цієї угоди ЗАТ СВФ «Агротон», з моменту підписання цієї угоди і до оформлення права власності на основні засоби за власниками майна, яке використовувалось Господарством згідно договору оренди від 30.04.2001, здійснювати його охорону з правом користування відповідно до господарського призначення, підтримувати майно у справному стані.

З наведеного вбачається, що спірне майно було передане співвласниками позивачу в користування за надання послуг по охороні майна, на термін до настання певної події, а саме, оформлення права власності на майно  співвласниками КСП.  

Таким чином, позивач користується спірним майном на правових підставах, які не надають йому можливості набути право власності, оскільки термін такого користування не сплинув.

Позивач обґрунтовує позов наявністю спору про право та невизнанням відповідачем  його права власності. До матеріалів справи позивачем поданий протокол про наміри укладення договору купівлі-продажу на все спірне майно з відповідачем та відмовою відповідача в подальшому укладати договір купівлі-продажу у зв'язку з не підтвердженням позивачем свого права власності на майно, однак протокол про наміри з боку відповідача-покупця не підписаний взагалі, мітиться тільки печатка юридичної особи. При цьому до матеріалів справи надано оригіналвказаного протоколу без підпису відповідача (а.с.87).

З огляду на вищенаведене, позивачем не доведено факту заволодіння спірним майном  відповідно до вимог  статті 344 ЦК України. Інших доказів, що підтверджують наявність підстав, необхідних для визнання за позивачем права власності на спірне рухоме та нерухоме майно в порядку ст. 344 ЦК України суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які  мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, за відсутності вказаних вище умов, підстав для визнання права власності за набувальною давністю немає, у зв'язку з чим, дана вимога задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин, у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

       в и р і ш и в:

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Судові витрати покласти на позивача.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено:  10.09.2012.

Суддя                                                                                О.С. Фонова