Понедельник, 26-Окт-20, 21:16
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость

[13-Авг-12]
Шляхи удосконалення порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість (0)
[16-Сен-12]
набуття права власності на об'єкти безхазяйного нерухомого майна (1)
[02-Дек-11]
Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права (0)
[29-Июл-12]
как хохол с прокуратурой судился (0)
[19-Апр-11]
КРЕЙДИЧ ПРОТИВ УКРАИНЫ. РЕШЕНИЕ ЕВРОПЕЙСКОГО СУДА ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА (0)
[20-Апр-11]
П О С Т А Н О В А Верховного Суду N 3-18гс11 від 04.04.2011 р (1)
[29-Авг-12]
Борцова против Украины (0)
[16-Окт-12]
застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права (0)
[05-Май-11]
О НАЛОГОВЫХ СПОРАХ (0)
[22-Май-11]
новые тенденции в признании права собственности (0)
Наш опрос
Какой бесплатной услугой Вы бы воспользовались ?
Всего ответов: 54
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Июнь 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Главная » 2012 » Июнь » 15 » скасування податкового рішення
07:20
скасування податкового рішення
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Ленінською МДПІ у м.Луганську в період з 28.12.2011 року по 03.01.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Поліресурс», за результатами якої складено акт від 12.01.2012 року № 26/23-21799332. Відповідно до вказаного акту перевіркою встановлено порушення ТОВ «Поліресурс» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ «Поліресурс» занижено та не сплачено до бюджету податок на додану вартість в сумі 106828 грн.

За результатами перевірки на адресу ТОВ «Поліресурс» направлено податкове повідомлення-рішення з вимогою сплати податку на додану вартість на суму 106828 грн. та штрафних санкцій у розмірі 4358,25 грн., а всього на загальну суму 111186,27 грн.

Позивач вважає неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську, а податкове повідомлення-рішення незаконним з наступних підстав:

Перевіркою податкової звітності з ПДВ за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, наданої до Ленінської МДПІ у м.Луганську ТОВ «Поліресурс», встановлено, що підприємством у перевіряємому періоді задекларовано податковий кредит від ПП «Ново-Ком» на загальну суму 33133,91 грн. та від ПП «Арикон» - на загальну суму 97226,67 грн. та податкові зобовязання на загальну суму 23533,33 грн.

Позивач зазначає, що акт перевірки ґрунтується на висновках, викладених в актах перевірок ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон». Підставою для визнання договорів неукладеними стало ненадання підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобовязань. На підставі цього Алчевська ОДПІ визнала договори з контрагентами нікчемними.

Позивач вважає, що висновки Ленінської МДПІ у м.Луганську ґрунтуються виключно на акті Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року № 1811/231-36917481 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ново-Ком» та акті Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року № 1812/236-37156815 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон».

Відповідно до зазначених актів Алчевською ОДПІ визнано угоди по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), які ПП «Арикон» та ПП «Ново-Ком» укладали із своїми контрагентами, нікчемними. Такі висновки було зроблено з огляду на те, що у ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в результаті чого всі операції купівлі-продажу ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, а тому мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача», а зазначені угоди мають ознаки нікчемності. На цій підставі Ленінська МДПІ у м. Луганську визнала договори з ТОВ «Поліресурс» нікчемними.

Позивач зазначає, що між ТОВ «Поліресурс», ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» існували фактичні господарські відносини та були здійснені фактичні господарські операції. ТОВ «Поліресурс» мало у наявності та надало у ході проведення перевірки всі документи, які підтверджують фактичне здійснення цих господарських операцій. На огляд Ленінської МДПІ у м. Луганську були надані податкові накладні, виписані ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон», накладні на придбання: видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, тобто всі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що для визнання правочину нікчемним він повинен бути спрямований на заволодіння майна держави або його знищення. Однак, правочини було укладено для купівлі-продажу продукції і жодним чином не стосувалися державного майна.

Позивач вважає, що твердження відповідача стосовно того, що ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» не могли поставити товари (роботи, послуги) на адресу ТОВ «Поліресурс» не відповідають дійсності. При проведенні перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську не прийняті до уваги умови договорів поставки, відповідно до яких поставка виконується шляхом самовивозу, тобто ТОВ «Поліресурс» вивозило товар власним транспортом та власними силами. Цей факт підтверджується як товарно-транспортними накладними, так і обліковими документами на складі ТОВ «Поліресурс». Тому відсутність власного транспорту у контрагентів ТОВ «Поліресурс» не виключає можливості поставки, а розташування дозволяло це зробити.

Таким чином, позивач стверджує, що відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших фондів (відповідно до акту) ще не свідчить про неможливість здійснення господарських операцій, оскільки існують інші форми та засоби виконання договірних умов.

В судовому засіданні 29.02.2012 року представник позивача зменшив позовні вимоги та просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012 року № 0000052320.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та наданих суду письмових поясненнях до адміністративного позову, в яких зазначив, що здійснення господарських операцій підтверджуються документами бухгалтерського обліку. Відповідач не наводить жодних доказів відсутності господарських операцій. Ленінська МДПІ у м. Луганську не наділена самостійним правом визнавати угоди нечинними. Висновки податкового органу не відповідають законодавству та фактичним обставинам справи. Крім того, з акту перевірки не зрозуміло, які саме порушення допущені ТОВ «Поліресурс».

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську був складений акт перевірки від 12.01.2012 року №26/23-21799332 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Поліресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ново-Ком» (код 36917481) та ПП «Арикон» (код 37156815) за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року».

Ленінською МДПІ у м.Луганську позапланова документальна виїзна документальна перевірка підприємства була проведена на підставі п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу МДПІ від 27.12.2011 року №2293 та згідно постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011 року.

Перевіркою від 12.01.2012 року було встановлено, що директор підприємства ТОВ «Поліресурс» Дегтярьов В.П. надав пояснення від 29.12.2011 року вих. № 29/12/11 щодо неможливості надати місце для проведення перевірки у зв'язку з технічною неможливістю, в якому звернувся з проханням провести перевірку у приміщенні Ленінської МДПІ у м.Луганську, та зобов'язався надати усі необхідні для перевірки документи 30.12.2011 року.

Ленінською МДПІ у м. Луганську отримано акт Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року № 1811/231-36917481 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ново-Ком» (код за ЄДРПОУ 36917481) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.02.2011 року по 30.09.2011 року, яким встановлено укладання нікчемних правочинів по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Перевіркою податкової звітності з ПДВ за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, наданої до Ленінської МДПІ у м. Луганську ТОВ «Поліресурс» встановлено, що підприємством у перевіряємому періоді задекларовано податковий кредит від ПП «Ново-Ком» на загальну суму 33133,91 грн.

Відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Алчевської ОДПІ на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 09.11.2011 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Ново-Ком» (код за ЄДРПОУ 36917481) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2011 року № 1811/231-36917481. В ході перевірки ПП «Ново-Ком» встановлено, що Алчевською ОДПІ було направлено лист № 30254/236-3/475-266 від 19.09.2011 року директору ПП «Ново-Ком» Соболеву С.І. про надання первинних документів податкового, бухгалтерського обліку. Станом на дату проведення перевірки пояснення та документи податкового та бухгалтерського обліку відсутні (не надані).

Таким чином, в порушення п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України ПП «Ново-Ком» не надало документи, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності та безпідставно задекларувало податкові зобов'язання у розмірі 97 507 873 грн.

У зв'язку з встановленим в акті перевірки факту відсутності господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вони не можуть бути відповідно і реалізовані. Таким чином, ПП «Ново-Ком» завищено податкові зобов'язання на суму 97 507 873 грн.

ПП «Ново-Ком» безпідставно сформовано податкові зобов'язання, (задекларовані в деклараціях та уточнюючих розрахунках) на адресу контрагентів - покупців.

ПП «Ново-Ком» не надано підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобов'язань, у т.ч.: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Враховуючи вищезазначене, актом Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року № 1811/231-36917481 зроблено висновок, що всі операції продажу на адресу контрагентів-покупців ПП «Ново-Ком», в тому числі на адресу ТОВ «Поліресурс» (код за ЄДРПОУ 21799332), не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Ленінською МДПІ у м. Луганську отримано акт Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року № 1812/236-37156815 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон» (код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.20011 року по 30.09.2011 року, яким встановлено укладання нікчемних правочинів по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Перевіркою податкової звітності з ПДВ за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року наданої до Ленінської МДПІ у м. Луганську ТОВ «Поліресурс» встановлено, що підприємством у перевіряємому періоді задекларовано від ПП «Арикон» податковий кредит на загальну суму 97226,67 грн., та податкові зобов'язання на загальну суму 23533,33 грн.

Відділом ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Алчевської ОДПІ, на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 09.11.2011 року, була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Арикон» (код за ЄДРПОУ 37156815) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.20011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2011 року № 1812/236-37156815. В ході перевірки ПП «Арикон» встановлено, що Алчевською ОДПІ було направлено лист № 30330/236 від 19.09.2011 року директору ПП «Арикон» Гарматько О.В. про надання первинних документів податкового, бухгалтерського обліку. Станом на дату проведення перевірки пояснення та документи податкового та бухгалтерського обліку відсутні (не надані).

В порушення п.44.1, п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України ПП «Арикон» не надав документи, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності та безпідставно задекларував податкові зобов'язання у розмірі 66 195 914 грн.

У зв'язку з встановленим акті перевірки факту відсутності господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вони не можуть бути відповідно і реалізовані. Таким чином ПП «Арикон» завищено податкові зобов'язання і на суму 66 195 914 грн.

ПП «Арикон» безпідставно сформовано податкові зобов'язання, (задекларовані в деклараціях та уточнюючих розрахунках) за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців, у т. ч. на адресу ТОВ «Поліресурс» (код за ЄДРПОУ 21799332).

Господарські операції між ПП «Арикон» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

Враховуючи, що ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» не могли поставити на адресу ТОВ «Поліресурс» товари (роботи, послуги), отже і ТОВ «Поліресурс» не могло придбати такий товар (роботи, послуги) від вищезазначених підприємств.

За період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ «Поліресурс» задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 737 064 грн. у т.ч.:

за грудень 2010 року - 75 021 грн.;

за січень 2011 року - 39 752 грн.;

за лютий 2011 року - 63 015 грн.;

за березень 2011 року - 78 650 грн.;

за квітень 2011 року - 90 243 грн.;

за травень 2011 року-56 351 грн.;

за червень 2011 року - 103 181 грн.;

за липень 2011 року-77 800 грн.;

за серпень 2011 року-58 446 грн.;

за вересень 2011 року - 94 605 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового зобов'язання за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р., встановлено його завищення всього у сумі 23 533 грн., в тому числі по періодам:

за червень 2011 року - 11 750 грн.;

за липень 2011 року-10 000 грн.;

за серпень 2011 року-1783 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року в сумі 737 064 грн. на підставі таких документів: договори, податкові накладні, видаткові накладні, виписки банку, реєстри податкових накладних, акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Арикон» (код за ЄДРПОУ 3756815) від 14.11.2011 року № 1812/236-37156815, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1. Декларацій «Операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%», всього у сумі 23 533 грн., у тому числі:

за червень 2011 року - 11 750 грн.;

за липень 2011 року - 10 000 гри.;

за серпень 2011 року - 1 783 грн.

ТОВ «Поліресурс» безпідставно сформувало податкові зобов'язання з ПДВ по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу ПП «Арикон» за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року у сумі 23 533 грн.

За період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ «Поліресурс» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 699 523 грн. у т.ч.:

за грудень 2010 року - 71 127 грн.;

за січень 2011 року - 337 752 грн.;

за лютий 2011 року - 59 855 грн.;

за березень 2011 року - 74 615 грн.;

за квітень 2011 року - 85 666 грн.;

за травень 2011 року-53 510 грн.;

за червень 2011 року - 98 018 грн.;

за липень 2011 року -73 641 грн.;

за серпень 2011 року - 55 477 грн.;

за вересень 2011 року - 89 862 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ «Поліресурс» встановлено його завищення по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» всього у сумі 130 361 грн., в тому числі:

за квітень 2011 року - 37 595 грн.;

за червень 20.11 року - 63 554 грн.;

за липень 2011 року - 13 127 грн.;

за серпень 2011 року - 16 085 грн.

ТОВ «Поліресурс» безпідставно сформувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року у сумі 130 361 грн.

Відповідач вважає, що враховуючи те, що ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» не могло поставити на адресу ТОВ «Поліресурс» товари (роботи, прслуги), отже і ТОВ «Поліресурс» не могло придбати такий товар (роботи, послуги) від вищезазначених підприємств.

За період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ «Поліресурс» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 37 541 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, встановлено його заниження на загальну суму 106 828 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Поліресурс»:

п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ «Поліресурс» занижено та не сплачено до бюджету податок на додану вартість у сумі 106 828 грн., у т.ч. за:

квітень 2011р. в сумі 37 595 грн.;

червень 2011р. в сумі 51 804 грн.;

липень 2011р. в сумі 3 127 грн.;

серпень 2011р. в сумі 14 302 грн.

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що в період з 28.12.2011 року по 03.01.2012 року на підставі службового посвідчення серії УЛГ № 091563 від 16.05.2011 року, виданого Ленінською МДПІ у м.Луганську, старшим державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м.Луганську Брильовим О.В., на підставі п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (із зміненнями та доповненнями) та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м.Луганську від 27.12.2011 року № 2293, згідно постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Поліресурс» (код за ЄДРПОУ 21799332), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Ново-Ком» (код за ЄДРПОУ 36917481) та ПП «Арикон» (код за ЄДРПОУ 37156815) за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 26/23-21799332 від 12.01.2011 року, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Поліресурс»:

п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ «Поліресурс» занижено та не сплачено до бюджету податок на додану вартість у сумі 106 828 грн., у т.ч. за:

квітень 2011р. в сумі 37 595 грн.;

червень 2011р. в сумі 51 804 грн.;

липень 2011р. в сумі 3 127 грн.;

серпень 2011р. в сумі 14 302 грн.

18.01.2012 року ТОВ «Поліресурс» було надано до податкового органу заперечення на акт документальної виїзної перевірки від 12.01.2012 року № 26/23-21799332, у відповідь на яке 25.01.2012 року Ленінська МДПІ у м. Луганську зазначила, що висновки акту є правомірними, акт документальної виїзної перевірки від 12.01.2012 року № 26/23-21799332 є дійсним та не підлягає скасуванню.

30.01.2012 року ТОВ «Поліресурс» було надано податковому органу лист вих. № 30 з вимогою скасувати акт від 12.01.2012 року № 26/23-21799332 документальної виїзної перевірки ТОВ «Поліресурс».

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012 року № 0000052320, яким нараховано суму грошового зобовязання ТОВ «Поліресурс» по податку на додану вартість на суму 111186,27 грн., з яких за основним платежем 106828 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4358,25 грн.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Правомірність проведення перевірки сторонами не заперечується.

З акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Поліресурс» від 12.01.2012 року № 26/23-21799332 слід, що перевіркою податкової звітності з ПДВ за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, наданої до Ленінської МДПІ у м.Луганську ТОВ «Поліресурс», встановлено, що підприємством у перевіряємому періоді задекларовано податковий кредит від ПП «Ново-Ком» на загальну суму 33133,91 грн. та від ПП «Арикон» - на загальну суму 97226,67 грн. та податкові зобовязання на загальну суму 23533,33 грн.

Акт перевірки ґрунтується на висновках, викладених в актах перевірок Алчевської ОДПІ ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон». Підставою для визнання договорів зазначених підприємств нікчемними є ненадання підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобовязань.

Суд вважає, що висновки Ленінської МДПІ у м. Луганську ґрунтуються виключно на актах Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 року № 1811/231-36917481 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ново-Ком» та від 14.11.2011 року № 1812/236-37156815 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон».

Відповідно до зазначених актів Алчевською ОДПІ визнано угоди по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), які ПП «Арикон» та ПП «Ново-Ком» укладали із своїми контрагентами, нікчемними. Такі висновки було зроблено з огляду на те, що у ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в результаті чого всі операції купівлі-продажу ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, а тому мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача», а зазначені угоди мають ознаки нікчемності. На цій підставі Ленінська МДПІ у м. Луганську визнала договори з ТОВ «Поліресурс» із вищевказаними підприємствами нікчемними.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.04.2011 року між ТОВ «Поліресурс» (покупець) та ПП «Арикон» (продавець) було укладено договір № Ари-3 купівлі-продажу, згідно якого продавець зобовязується передати товар у власність покупцю, а покупець, в свою чергу, зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

15.04.2011 року між ТОВ «Поліресурс» (покупець) та ПП «Ново-Ком» (продавець) укладено договір № 1504 купівлі-продажу, згідно якого продавець зобовязується передати товар у власність покупцю, а покупець, в свою чергу, зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

06.06.2011 року між ТОВ «Поліресурс» (продавець) та ПП «Арикон» (покупець) укладено договір постачання № 0606, згідно якого продавець зобовязується передати товар у власність покупцю, а покупець, в свою чергу, зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Асортимент, кількість та ціна товару зазначаються у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Поліресурс» на огляд Ленінської МДПІ у м.Луганську були надані податкові накладні, виписані ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон», накладні на придбання: видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що кожна поставка товару здійснювалася на підставі договору поставки, були складені видаткові накладні, видані податкові накладні. ТОВ «Поліресурс» має в наявності товарно-транспортні накладні, що підтверджують перевезення товару власними силами ТОВ «Поліресурс» з місця поставки до складу, на якому цей товар був облікований. У подальшому цей товар був реалізований, що відображено у відповідних документах та є доказом здійснення господарської операції.

Податковим органом не надана належна оцінка вищевказаних доказів.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Системним аналізом вищевказаних положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ «Поліресурс» та ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон», а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одержано від ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» податкові накладні, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган не мав законних підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується доводів відповідача щодо нікчемності договорів між ТОВ «Поліресурс» та ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон», суд приходить до наступного.

Статтями 213 та 637 Цивільного кодексу України передбачено, що тлумачення умов договору здійснюється тільки двома субєктами: учасниками договору і судом.

Висновок відповідача щодо нікчемності укладених договорів між ТОВ «Поліресурс» та ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» ґрунтується на тому, що Алчевською ОДПІ визнано угоди по операціям з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), які ПП «Арикон» та ПП «Ново-Ком» укладали із своїми контрагентами, нікчемними.

Суд вважає висновки відповідача про нікчемність укладеного позивачем договору з ПП «Егеста» безпідставними з огляду на таке.

Посилання відповідача на нікчемність даних договорів з підстав, визначених в статті 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

З розяснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Договори між позивачем та ПП «Ново-Ком» та ПП «Арикон» не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги частин 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України, які на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайними господарськими договорами, а не таким, що спрямовані на порушення публічного порядку.

02 грудня 2010 року прийнятий Закон України № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України», який набув чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до цього Закону до статті 228 Цивільного кодексу України внесені зміни, безпосередньо частина третя статті визначена в такій редакції: «У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Виходячи з обставин справи, правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, вбачається наявність оспорюваних з боку податкового органу господарських відносин між певними субєктами господарювання. Виходячи з акта перевірки, податковий орган на підставі зазначених ним в акті перевірки обставин, вважає, що в даному випадку відсутнє виконання укладеного договору між позивачем та його контрагентом. Тобто, має місце оспорюваність самого договору та відповідно до чого податковий орган з порушення договірних (цивільних, господарських) відносин між субєктами господарювання, що регулюється відповідними законодавчими актами, переходить в площину, тобто до взаємовідносин, у сфері податкового законодавства та робить відповідні висновки.

Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між субєктами господарювання певних господарських відносин, вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків.

Укладання такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган через відсутність будь-яких подій, відсутність господарської операції із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обовязкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Але за змістом статті 228 Цивільного кодексу України нікчемний правочин - це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

В даному випадку податковий орган, без обовязкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним (1 стадія) в судовому порядку, робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Наслідком таких зроблених висновків є висновки про порушення у сфері податкового законодавства, що, в свою чергу, приводить до прийняття податкового-повідомлення рішення.

Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів, що, в свою чергу, не створюють юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Крім того, суд звертає увагу, що у випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мало місце недійсність (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між субєктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично має місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. Суду будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) не надано.

Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обовязковими, вважає, що висновки податкового органу про відсутність між субєктами господарювання господарських відносин, тобто про наявну оспорювану нікчемність правочинів без визнання такого правочину в судовому порядку недійсним, є безпідставними та необґрунтованими. Законодавством чітко визначено, що висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, таких повноважень податковому органу законодавством не надано.

Будь-яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочину між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень статей 207 та 208, 250 Господарського кодексу України, статті 203, 228 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, та надавали б право податковому органу приймати відповідне рішення відсутні.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Поліресурс» щодо скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 26.01.2012 року № 0000052320 підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Поліресурс» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 32,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 65 від 03.02.2012 року.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено 05.03.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліресурс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2012 року № 0000052320 задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 26.01.2012 року № 0000052320.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліресурс» з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок), сплачених згідно платіжного доручення № 65 від 03 лютого 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 березня 2012 року.

СуддяТ.С. Ушаков
Просмотров: 2533 | Добавил: karacut | Рейтинг: 0.0/0