Показання ОСОБА_16 про те, що на засіданні Кабінету Міністрів України 19 січня 2009року не передбачалось прийняття розпорядження щодо затвердження Директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки повністю спростовуються дослідженими судом доказами, а саме стенограмою засідання Кабінету Міністрів України від 19 січня 2009року, яка прямо свідчить, що другим на засіданні КМ України 19 січня 2009року розглядалось питання зовнішньоекономічної діяльності НАК «Нафтогаз України», під час обговорення якого ОСОБА_16 наголошував на необхідності підтримати Директиви, а порядок денний засідання Кабінету Міністрів України від 19 січня 2009року та проект розпорядження Кабінету Міністрів України з назвою «Питання зовнішньоекономічної діяльності НАК «Нафтогаз України», прямо свідчать про те, що на засіданні КМ України 19 січня 2009року планувалось затвердити директиви делегації НАК «Нафтогаз України» на переговори з ВАТ «Газпром» щодо укладання Контракту купівлі-продажу природного газу в 2009-2019 роках та Контракту про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019 роки. ОСОБА_16 повідомив, що знаходився та знаходиться в прямому службовому підпорядкуванні ОСОБА_13, повідомлені ним дані спростовуються дослідженими судом доказами, а тому суд критично ставиться до показань даного свідка.
|
Станом на січень 2009року Україна мала достатні запаси газу для того, щоб спокійно працювати і вести переговори з Росією. Щодо мотивів проведення ОСОБА_13 переговорів в Москві, за результатами яких були укладені контракт купівлі – продажу природного газу в 2009 – 2019 роках та контракт про обсяги та умови транзиту природного газу через територію України на період з 2009 по 2019роки, свідок ОСОБА_19 ствердив, що мотивом дій ОСОБА_13 було підписання Прем’єр-міністром України угоди напередодні президентських виборів. В суспільстві створюється ілюзія перемоги суспільно-національних інтересів, а за цим криється підтекст політичний. Росії треба мати проросійського услужливого лідера, і якою ціною це оплачується – це не так важливо. І тому, через цілу низку кроків, які підвели Україну до 19 січня 2009року, була зроблена підміна національних інтересів політичною доцільністю. Показаннями свідка ОСОБА_49, який у січні 2009року працював на посаді першого заступника Глави Секретаріату Президента України та в судовому засіданні засвідчив, що в лютому 2009 року Президент України ОСОБА_19 напряму з Президентом РФ ОСОБА_21 обговорили питання про перехід на прямі стосунки у відносинах, що стосується і поставки газу, і транзиту в Україну та дійшли висновку, що потрібно перейти на прямі стосунки, які взаємопов’язують відповідальність сторін, як в питаннях поставки газу в Україну, так і транзиту. Після цього був підписаний меморандум Прем’єр-міністром України ОСОБА_13 і Прем’єр-міністром Російської Федерації ОСОБА_20, в якому визначались принципи подальшої співпраці. Це був суттєвий крок вперед у відносинах Української і Російської сторін. Однак, практика виявилась значно складнішою, і в ході переговорів, які далі тривали, ми отримали пропозицію з російської сторони – 250 дол. США за газ, і 1,7 дол. США за транзит. Погодитись на це українська сторона певним чином не могла. Станом на 1 січня 2009року контрактів підписано не було. В ніч на 1 січня 2009року вийшла спільна заява Президента України і Прем’єр-міністра України, в якій вони пояснили свою позицію, чому вони проти вказаної пропозиції російської сторони, оскільки вони виходили з того, що ціна на газ повинна бути 200 дол. США, а ціна на транзит 2,0 дол. США. Оскільки контракти підписані не були, Російська Федерація зменшила поставки газу в Україну на ті обсяги, які мали бути призначені для України, а з 05 чи 06 січня 2009року припинила повністю поставки газу в Україну, тим самим унеможлививши транзит газу територією України.
|
В И Р О К І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11.10.2011 місто Київ справа №1-657/11 Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кірєєва Р. В. секретаря Табала Я.В. за участі прокурора Байрачного А.Л., Микитенко О.П., Фролової Л. О., Шоріна М.О., захисників – адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників – близьких родичів ОСОБА_6, ОСОБА_7 представників цивільного позивача ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 захисників свідків ОСОБА_11,ОСОБА_12, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за обвинуваченням ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м. Дніпропетровська, з вищою освітою, заміжньої, Голови політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично тимчасово проживаючої: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 - у скоєнні злочину, передбаченого ст. 365 ч. 3 КК України, - В С Т А Н О В И В: У січні 2009року ОСОБА_13, обіймаючи посаду Прем’єр-міністра України, будучи службовою особою, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, використала надані їй владу та службові повноваження у злочинних цілях та, діючи умисно, вчинила дії, які явно виходили за межі наданих їй прав та повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. Злочин ОСОБА_13 було вчинено за таких обставин. ОСОБА_13 з 18 грудня 2007року обіймала посаду Прем’єр-міністра України, відповідно до якої була наділена владними, організаційно-розпорядчими повноваженнями на керування роботою Кабінету Міністрів України, спрямовування її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою Верховною Радою України, які повинна була здійснювати з додержанням основних засад та в порядку, встановлених Конституцією України, Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (N 279-VI від 16 травня 2008 року, в редакції, чинній станом на січень 2009року) та Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007року №950. Згідно частини 2 статті 2 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту російського природного газу по території України від 4 жовтня 2001року, ратифікованої Законом України N 2797-III від 15 листопада 2001року, яка набрала чинності для України 20 грудня 2001року, передбачено, що обсяги транзиту російського природного газу через територію України, а також розмір платежів у грошовій формі та/або обсяги поставок газу в рахунок оплати транзиту будуть уточнюватися на основі щорічних Міжурядових протоколів на відповідний рік. Указом Президента України від 26 лютого 2008року №165/2008, для забезпечення реалізації домовленостей Президента України ОСОБА_19 з Президентом Російської Федерації ОСОБА_20 щодо переходу на прямі схеми співробітництва в газовій сфері, досягнутими під час робочого візиту Глави держави до Російської Федерації та другого засідання Українсько-Російської міждержавної комісії 12 лютого 2008 року, були затверджені Директиви делегації України на переговори з Російською Федерацією з питань переходу на прямі схеми співробітництва в газовій сфері.
|
|